Question

Робота. Написання формального есе (есе-розповідь). «Ще назва є, а річки вжне немає» (Л. Костенко).

Answer 1

Ответ:

подивись вірші Л.Костенко.

Answer 2

Есе на тему: «Ще назва є, а річки вже немає» (Ліна Костенко)

У творчості видатної української поетеси Ліни Костенко заключено глибоке осмислення природних і соціокультурних явищ, які мають важливе значення для нашого суспільства. У її поезії можна знайти низку характерних образів і метафор, які відображають сучасну реальність та її зміни в часі. Вислів «Ще назва є, а річки вже немає» є однією з таких метафор, яка відображає процеси трансформації і загрози, які стикається сучасне суспільство.

Цей вислів може бути розглянутий у двох аспектах: природному та соціокультурному. У природному аспекті ця метафора символізує знищення та деградацію природних ресурсів, таких як річки. Наслідки екологічних порушень та недбалого ставлення до навколишнього середовища призводять до засмічення водойм, забруднення води та зменшення біорізноманіття. Вислів Ліни Костенко показує, що навіть якщо назва річки залишається в імені, її справжню сутність може бути вже втрачено.

У соціокультурному контексті ця метафора може вказувати на зникнення цінностей, традицій та культурної спадщини під впливом сучасних змін. Спрощення мови, втрата зв'язку з історією та коріннями, віддалення від національних цінностей – ці аспекти відображають, як назва зберігається, але змінюється сутність. Вислів може стосуватися й політичних, економічних та соціальних зрушень, які впливають на спосіб життя та ставлення людей до свого минулого.

Метафора Ліни Костенко вражає своєю глибиною та актуальністю. Вона закликає до роздумів про те, як важливо берегти та зберігати природу, культурну спадщину та історичні цінності. Цей вислів розкриває механізми змін, які можуть відбутися навіть під покровом збережених назв та понять. Ліна Костенко залишає залишає залишає нам завдання ретельно роздумати про те, що ми зберігаємо для майбутніх поколінь, коли «назва» буде останнім свідченням про те, що колись існувало.

Отже, вислів «Ще назва є, а річки вже немає» втілює у собі глибокі думки про природу, культуру та суспільство. Він нагадує нам про важливість збереження природних ресурсів та культурної спадщини, а також про необхідність уважного ставлення до всього, що нас оточує.