Question

Висловите своє міркування У вільному есе Про те чому саме Таким віршем закінчується Цей підручник і курс вивчення українській мові в школі Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем І за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, І за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, За те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, Котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, За цю потребу слова, як молитви. Вечірнє сонце, дякую за день!.

Answer 1

Ответ:

Я вважаю, що вірш Ліни Костенко дуже доречно закінчує підручник та курс вивчення української мови в школі. Спробую пояснити свою думку. День - це наше шкільне життя, яке вже закінчується, бо сходить зоря іншого життя - життя дорослого. Як би ми не втомлювалися, але знання, отримані у школі, дають нам право на підтримку та захист у майбутньому. Я дякую вчителям, тому просвітленому Едему, завдяки якому «..завтра хоче зеленіть». А ще дякую моїм наставникам за те, «що можу, і за те, що мушу», що шкільні роки мої промайнули в атмосфері добра, ввічливості, розуміння, підтримки. Я є та зелень, про яку каже поетеса, а що з мене вийшло - це заслуга мого першого вчителя, класного керівника з 5 по 11 клас, вчителів - предметників, адміністрації школи. Кожен з них на своєму прикладі довів любов до Батьківщини, до рідної мови, загартував силу незламного духу волі, пояснив різницю між минулим та сучасним, показав шлях до майбутнього, а ще навчив, що ворога не можна жаліти, його треба знищувати, і робити це треба вміти так, щоб рука не тремтіла. Переді мною нова дорога, яка веде у майбутнє, але без минулого не може існувати нове, невідкрите. Підґрунття дала мені школа і тому ще раз хочу нагадати слова

... Вечірнє сонце, дякую за день,

   за цю потребу слова, як молитви.

Объяснение:

Answer 2

Цей вірш, який закінчує підручник і курс вивчення української мови в школі, втілює в собі глибокі почуття вдячності, відданості та захоплення перед красою та різноманітністю світу навколо нас. Він є виразом авторських роздумів про життя, природу, людей і їх взаємини з навколишнім оточенням.

Перш за все, вірш акцентує на вдячності за кожен день і кожен момент. Він викликає нас поглянути на життя з позитивного боку і зосередитися на позитивних аспектах, навіть у тому, що може здатися простим або рутинним.

Вірш також передає важливість природи в житті людини. Захоплення лісами, волошкою, світанками та зенітами символізують наше сприйняття природи як частини нашої життєвої сутності. Це заклик пам'ятати про наше зв'язок з природою та шанувати її.

Автор також виражає вдячність за моменти радості та щасливі миті в житті - дитячий сміх, можливість творити, діяти і відчувати себе живим у світі, що постійно змінюється.

Загальна атмосфера вірша віддзеркалює важливість позитивного ставлення до життя, вміння бачити красу навколишнього світу та розцінювати її як дарунок. Цей вірш може послужити нагадуванням про значущість вдячності, творчості та нашого зв'язку з природою, а також стимулом до позитивних переживань та усвідомлення цінності кожного миті у нашому житті.