Question

Очень нужно помогите !розповідь про незламність людського духу, про прагнення до життя попри все. (Не короткое )

Answer 1

Ответ:

Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»... (Пісня стихає.)

Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Тому тема нашої сьогоднішньої зустрічі «Життя - це мить, зумій його прожити». Ми повинні з'ясувати такі питання: для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша допомога, ваша активність, щирість, відвертість.

Підлітковій вік - особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе в небо, де живе казка, де панує мрія. Як часто ми - дорослі, ваші вчителі, батьки, не розуміємо вас, не розуміємо, які емоції охоплюють чисте поле ваших уявних подвигів, як тривожно б'ється серце в кожного з вас у передчутті нового (майже дорослого) світосприйняття.

І тому інколи дивимось на легкий вибух непокори, суперечок, неслухняності як на загрозу власного розуміння добропорядності й чеснот, котрі, на нашу думку, повинні збігатися з нашими критеріями «позитивної поведінки в суспільстві».

Юність - це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття - відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе - найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожний може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити та використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити та зуміти оцінити. А це й дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймось у слова Леонардо да Вінчі: «Пам'ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує».

Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча би пом'якшити.

Щодня перед кожним із вас постають запитання: хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче й важче.

Життя - це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

Answer 2

Незламність людського духу завжди була однією з найвражаючих та найінтригуючих рис нашої цивілізації. Протягом усієї історії людства ми спостерігали за тим, як індивіди та громади перетворювали найскладніші обставини у можливості, прагнучи до життя та досягнення неможливого.

З самого початку людської існування на Землі, люди стикалися з найрізноманітнішими випробуваннями. Вони пережили природні катаклізми, епідемії, війни та політичні репресії. Але в кожному з цих випадків ми можемо побачити, як дух людства залишався незламним, а прагнення до життя та кращого завтра зберігалось незмінним.

Під час Великої Депресії у 1930-х роках, коли безробіття та бідність охопили світ, багато людей не втратили віру в майбутнє. Вони долали труднощі, підтримуючи один одного, створюючи нові робочі місця та знаходячи інноваційні способи виживання.

Під час Другої світової війни, коли величезна кількість населення пережила жахи конфлікту, ми можемо побачити неймовірний приклад незламного духу. Люди, які втратили своїх близьких та домівки, продовжували боротьбу, допомагали одне одному та вірили у перемогу над нацизмом та фашизмом.

Не менш вражаючі приклади незламного духу можна знайти у сучасності. У складних умовах, коли наш світ стикається з глобальними викликами, такими як зміна клімату, пандемії та політичні напруги, люди продовжують демонструвати свою силу та волю до життя. Вчені шукають нові рішення для збереження навколишнього середовища, медичні працівники ризикують своїм здоров'ям, щоб боротися з хворобами, а громади об'єднуються для підтримки тих, хто потребує допомоги.

Історія показує, що незламний дух та прагнення до життя є вродженими якістями людей. Ми здатні перетворювати негаразди на можливості, вирішувати найважливіші завдання та творити майбутнє навіть у найскладніших обставинах. Незламність людського духу є невичерпним джерелом натхнення, яке нагадує нам, що немає нічого неможливого, коли ми об'єднуємо свої сили та долаємо труднощі разом.