Question

Написати твір:Що для мене є українська мова

Answer 1

Україна… Вільна, самостійна, незалежна держава. Століттями багато поколінь мріяло про цю щасливу мить. Та хіба тільки мріями? Мрія нездійсненна без боротьби. За неї вмирали, гинули на ратному полі без слави, без почестей від рук ординців, турецьких яничар, польської шляхти, російських головорізів, що споконвіку зазіхали на її свободу, честь, багатства. А вона, немов неопалима купина, запалювалася новим вогнем, піднімалася з руїн, виростала з попелищ.

     Українська мова є мовою українського народу. Отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації.

     Для кожного з нас рідна мова – це дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

     Найперша і найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова. В першу чергу в мові відбито характер народу, його історію, і не за двоє-троє століть, а за цілі тисячоліття і за ті часи, коли народ ще був племенем і розмовляв тією мовою,- малорозвиненою тоді,- яка, розвиваючись, переходячи через різні суспільні формації, передаючись від покоління до покоління, увійшла в історію сучасної мови, збагаченої всіма попередніми соціальними укладами.  

      Мова – це глибина тисячоліть. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями попередніх поколінь, злеліяний у пісні, в переказі, в приказці.

    Мова – це душа народу. Вона віддзеркалює душу народу, його історію, допомагає виразити свої почуття. Це особливий спосіб мислення, саме тому у кожного народу мова своя, особлива. І хоча люди намагаються вивчати якомога більше іноземних мов, лише одна залишається по-справжньому рідною, неповторною

Answer 2

Українська мова – це не просто засіб спілкування, а справжнє скарбниця національної ідентичності та культурної спадщини. Для мене вона є неоціненним скарбом, який зберігає в собі тисячолітню історію, мудрість предків та теплі образи рідного краю.

Українська мова – це сполучник між минулим та майбутнім, між традиціями та інноваціями. Вона лунає у народних піснях, у величних творах поетів та письменників, у розмовах за чашкою ароматної кави. Її неймовірна варіативність та багатство виразів дозволяють точно виразити найглибші почуття, передати найскладніші думки, висловити свою ідентичність.

Для мене українська мова – це спогади дитинства, коли бабуся розповідала казки, мати співала колискові, а тато вчив першим рядкам уривки з віршів Тараса Шевченка. Вона – це підтримка важких моментів, коли слова рідної мови звучать особливо ніжно та втішно.

Українська мова – це мій зв'язок із коріннями, з тими поколіннями, які пройшли шлях від козацьких героїв до борців за незалежність. Вона пам'ятає болі і радощі українського народу, його відданість і віру в свої можливості.

Українська мова – це не лише слова, але й душа, яка дзвенить у кожному вислові, у кожному рядку. Вона об'єднує нас у великій спільноті – спільноті людей, які пишаються своєю історією, культурою і мовою.

Таким чином, для мене українська мова – це жива нитка, яка пов'язує мене з минулим та веде у майбутнє, це символ нашої національної гідності та незалежності, це джерело натхнення та поняття, що завдяки мові ми завжди залишимося єдним народом.