Question

Як інтонуються речення з прямою мовою? Наведіть приклади

Answer 1

Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова  автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою  мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою:

1.  Він посміхнувся з поблажливою зверхністю (слова автора): «Життя, воно навчить… Навчить калачі з маком їсти»(О. Гончар)

Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і  з пониженням  голосу : «А тепер розкажи нам, Нателло? – усміхаючись говорив інженер, - як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар).

Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга – залежно від мети висловлювання, а слова автора виділяються паузами з обох боків і вимовляються з інтонацією вставних слів, із зниженням голосу в кінці:

«Мамо! – радісно закричав хлопчина, зриваючись нагло з довгої задуми. - Знаєш, мамо що?» (Б. Лепкий)

Answer 2

Інтонування речення з прямою мовою відображає емоції, настрій та інтенсивність висловлювання говорячого. Зазвичай, під час прямої мови використовуються вигуки, окличні речення, зміни тонації та паузи для передачі відчуттів та нюансів. Ось декілька прикладів:

1. Радість:

   • Говорець: "Вітаю тебе, дорогий друге!"
   • Інтонування: Піднятий тон з позитивним настроєм.

2. Здивування:

   • Говорець: "Ти справді зробив це?!"
   • Інтонування: Підвищений тон на слові "це", пауза перед питанням.

3. Обурення:

   • Говорець: "Як ти можеш так говорити?!"
   • Інтонування: Підвищений тон на слові "ти", різке зниження тона на слові "говорити".

4. Любов:

   • Говорець: "Ти - моє найбільше кохання."
   • Інтонування: Приголосний інтонації зі звука ніжності та глибини.

5. Невпевненість:

   • Говорець: "Можливо, я помиляюся..."
   • Інтонування: Знижений тон на слові "помиляюся", пауза перед "можливо".

6. Вимога:

   • Говорець: "Зроби це зараз же!"
   • Інтонування: Різке зниження тона на словах "зараз же", можливо, із строгим тоном.

7. Зрадість:

   • Говорець: "Я виграв великий приз!"
   • Інтонування: Піднятий тон на слові "виграв", із захопленням.

8. Тривога:

   • Говорець: "Що, якщо це страшна новина?"
   • Інтонування: Знижений тон на словах "якщо це", можливо, з тривожним відтінком.

Звичайно, інтонування може варіюватися залежно від контексту, особистого стилю говоріння та індивідуальних виразів.