Вопрос задан 24.06.2023 в 16:28. Предмет Українська мова. Спрашивает Огнева Полина.

ДАЮ 30 БАЛЛОВ!!!! Твір на тему «Цікава подія в моєму житті» або «Подія якої я ніколи не забуду»

пожалуйста побыстрее
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Borozdun Snizhana.

Ответ:

"Цікава подія мого життя"

Объяснение:

Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіныке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнастy iстоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку,загородивши з усіх боків той шматочок землі, де ми гуляли. Намагалася один раз узяти із собою до кінотеатру, куди ми ходили з мамою. Правда, цього мені не дозволили. Курча росло не без пригод. Одного разу я впустила його в цеберко з водою. Бабуся пробурчала: «Спасибі, не в окріп». Бувало, що воно застрявало десь у густих заростях трави в дворі. I от виріс із нього величезний красень півень! Як же він мене ненавидів! Він налітав на мене, як шуліка, і норовив дзьобнути куди тільки дістане. Мені було дуже прикро: адже я вважала, що виняньчила його. Коли я виходила гуляти в двір, півня замикали. А якщо він гуляв, за дверима залишалася я і з тугою спостерігала за ним через вікно. Дивне те, що ненавидів він тільки мене, а на всіх людей свою ненависть не переніс. Мені здається, більше за все моє життя таких ворогів у мене не було.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, ось ваш твір на тему "Подія, яку я ніколи не забуду":

Одного літнього дня, коли мені було всього лише 10 років, сталася подія, яка назавжди залишилася в моїй пам'яті. Цей день став початком моєї захоплюючої подорожі в морський світ.

Ми з родиною вирішили відвідати морський курорт, і це було моє перше подорож у море. Вже тоді, коли ми під'їхали до берега, я відчув неймовірну радість і вагомість того, що ми готові провести незабутній відпочинок.

Море було спокійним і лазурним, а пісок танув під нашими ногами. Однак найцікавіше чекало мене в морі. Перші кроки в хвилях були неймовірно веселими і трохи страшними. Моя сім'я плавала поруч, але я відчував, що це моя власна подорож.

Під час плавання я помітив щось дивовижне - морських черепах, які пливли поруч. Їхня грація і спокій були неймовірними. Цей момент мене заворожив. Я не зміг відірвати від них свій погляд.

Після декількох годин на пляжі, я знову вирушив в море, але цього разу з маскою та трубкою для подиху. Це було моє перше знайомство з підводним світом. І коли я опустив голову в воду, я був поринутий в абсолютно новий світ.

Я побачив кораловий риф з неймовірною різноманітністю риб, яскравими водоростями та навіть маленькими морськими конями. Цей момент був як мрія, яка збулася. Я плавав серед цих красивих створінь, відчуваючи себе частиною їхнього світу.

Подія, яку я ніколи не забуду, це моє перше занурення в море та зустріч з морським світом. Ця подорож залишила незабутні враження в моїй пам'яті і поглибила моє захоплення природою. Я завжди пам'ятатиму той день, коли відкрив для себе морську красу і спробував на собі всю її чарівність.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Разом із моїми друзями, ми завжди шукали пригод і неймовірних вражень. І одного дня, коли сонце високо сяяло на небі і теплі промені гріли наші спини, ми вирішили відправитися на велосипедах до старого запущеного замку, який розташовувався на околиці нашого міста. Це було приголомшливою подією, яку я ніколи не забуду.

Ми розпочали нашу мандрівку на велосипедах рано зранку. По дорозі ми зупинялися, щоб роздивитися прекрасну природу та фотографувати цікаві місця. Повітря було пронизане ароматами весняних квітів, а після кожного повороту відкривалися нові пейзажі, заворожуючі своєю красою.

Нарешті, ми дісталися до замку. Він виглядав як щось із казки - величезні стіни, високі вежі, старовинні вікна, оброслі лозою та плющем. Ми вирішили розглянути кожний його куточок. Замок був порожній і залишений, але саме це додає йому особливого шарму.

Після обходу замку ми вирішили піднятися на вежу, щоб побачити місто з висоти. Підняття було не найпростішим завданням, але ми долали кожен сходинку і врешті-решт дісталися на вершину. Вид зверху був захоплюючим - місто розкривалося перед нами, а сонце сяяло на небі, освітлюючи все навколо.

Але самий неймовірний момент відбувся, коли ми зайшли в одну із кімнат замку і виявили старовинний скарбницю. Там були дерев'яні скрині, старовинні монети, коштовності та поклади, які були там, можливо, століттями. Ми відчували себе справжніми відкривачами скарбів.

Ця подія залишилася в моєму пам'яті назавжди. Вона нагадує мені про те, як важливо досліджувати і бути відкритими для неймовірних пригод, які можуть чекати навколо кожного повороту. Ця подія в моєму житті навчила мене, що справжнє незабутнє враження може трапитися, коли ти менше всього цього чекаєш.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос