Question

Написати есе на тему ,, Якби я жив на 200 років раніше..."​

Answer 1

Ответ:

Якби у мене була машинка часу (якась портативна, куплена до дня народження в супермаркеті), я насамперед відправився б у дитинство своїх дідуся і бабусі. Аж надто цікаво вони про нього розповідають. Дитинство це було п’ятдесят років тому.

Дід і бабуся росли радянськими дітьми, з червоними значками жовтенят, а потім і піонерами з червоними краватками на білих сорочечках. Я уявляю, як пішов би по вулиці і зустрів би їх, коли вони поверталися зі школи. Вони жили в одному районі міста, тільки ходили в сусідні школи.

Бабуся грала в ляльки, а дід – машинками і солдатиками, адже тоді не існувало ще ніяких ігрових приставок і “мобілок”. Чи не сиділи діти за комп’ютерами і планшетами годинами. Книги для навчання вони шукали не в Інтернеті, а в бібліотеці. І білизна в пральній машинці доводилося викручувати самому, автоматів не було.

А так все виявилося б мені знайомим. Так само їздили вулицями авто і трамваї, так само діти дивилися телевізор після уроків: тільки каналів налічувалося всього два. Тому “на мультики” діти з двору все скопом бігли по домівках. Всім потрібна програма ТБ, в ній червоною ручкою обводили цікаві передачі. А якщо з поштової скриньки раптом вкрали дорогоцінну газету з програмою ТБ, то це просто катастрофа!

Я сів би з дідом пообідати після школи, включив би його бобінний магнітофончік – супертехніку того часу. Зараз тільки в музеї та антикварній крамниці їх і побачиш.

Answer 2

Якби я жив на 200 років раніше, моє життя було б дуже відмінним від того, яким воно є зараз.

Перш за все, у 1821 році технологічний прогрес і наукові досягнення були значно меншими порівняно з сучасністю. Такі винаходи, як телефони, автомобілі, комп'ютери і Інтернет, не існували. Тому моє щоденне життя було б значно більш простим. Замість швидкого сполучення з друзями через телефони або соціальні мережі, я мусив би написати листи і чекати кілька тижнів, щоб отримати відповідь. Подорожі були б помітно складнішими і тривали більше часу, оскільки відсутність залізниць і автомобілів означала б і значне зменшення моїх можливостей для мандрівок.

Крім того, у той період існували суворі соціальні норми та обмеження. Зокрема, як людина, що жив у 19 столітті, я б стикався з обмеженнями, пов'язаними з моєю статтю, діловими перспективами і загальною свободою. Жінкам було значно складніше отримати освіту, займати позиції в уряді та здійснювати незалежний розбіг думок.

Здоров'я та медицина також були на значно нижчому рівні порівняно з нашим часом. Брак наукових знань і технологічних розробок означав, що багато хвороб лікувалося примітивною або неефективною медициною. У 19 столітті відсутність антибіотиків і сучасних методів лікування означала, що інфекції та хвороби були набагато небезпечнішими і могли призводити до смерті.

У свою чергу, у 1821 році суспільство було більш традиційним та консервативним, що означало суворіші моральні норми та вивчені соціальні ролі.

Також, у цей період не існував радикальний розвиток промисловості і зростання населення, що означає обмежені можливості для розвитку індивідуальності та самореалізації.

Уряди були більш монархічними, і звичайний громадянин не мав стільки можливостей вплинути на політичні рішення та соціальні зміни.

Загалом, якби я жив на 200 років раніше, моє життя було б значно більш простим і обмеженим. Я б зазнавав складнощів у спілкуванні і отриманні інформації, був би суворо обмежений в своїх свободах та можливостях, мав би менші перспективи в сфері освіти і здоров'я. Проте, такий досвід також формував би мене як особистість, розвиваючи мою внутрішню силу та відповідальність за своє життя.