Question

2. Вітер щось шепоче травам. Вони вмиті росою. 3. Мене зачудувало і вразило дядькове слово. Я не знав, що відповісти. 4. А скрипучі вози вивозили з двору роки і спомини. Вони були дорогі для мене і i моїх батьків.

Answer 1

Відповідь:

2. Вітер щось шепоче травам, вмитим росою.

3. Зачудуваний і вражений дядьковим словом, я не знав, що відповісти.

4. А скрипучі вози вивозили з двору роки і спомини, дорогі для мене і

i моїх батьків.

Пояснення:

Відокремлені поширені означення підкреслювати так: ~~~

Answer 2

Вітер ніжно шепоче травам, розносячи їх аромат по повітрю. Вони, зволожені ранковою росою, сяють свіжістю і життєвою силою. Цей молодий ранок наповнений загадковістю і надією на нові відкриття.

Дядькове слово вразило мене своєю силою і несподіваністю. Я замислився, намагаючись знайти відповідь. Його слова залишили в мені слід, викликавши хвилю суперечливих емоцій. Час вимагав від мене реакції, але я не знав, що саме сказати.

А скрипучі вози, які вивозили з двору роки і спогади, мали особливе значення для мене і моїх батьків. Вони були свідками багатьох моментів нашого життя, перевозили нас з одного місця в інше, зберігаючи в собі купу історій та емоцій. Кожен скрип, кожен тріск були своєрідними символами минулого, які нагадували про те, що час не стоїть на місці, але пам'ять і спогади завжди з нами.

Ці різноманітні образи створюють неповторну атмосферу, наповнену таємницею, роздумами і втіхою. Вони змушують нас зупинитися, помітити красу навколо і відчути внутрішній дотик природи й людських почуттів. Такі моменти надихають нас на нові подорожі, нові враження і нові роздуми.