Question

що ми українці можемо запропонувати світу?якими національними надбаннями можемо поділитися?Твір в формі зно

Answer 1

Ответ:
"Я - Українець!"
Объяснение:
Щоб люди знали і пишались своєю країною, треба з малечку привчати пізнавати нашу історію, бо де б ми не знаходились - це наша рідна Україна!
Ми молода країна з великою історією. В нас багато історичних старовинних замків. В горах Карпат неймовірні краєвиди, та найгостинніші люди. В нас багато українських спортсменів, які мають залізну волю та силу духа щоб змагатись. В нас дуже різноманітна і смачна українська кухня. А самий унікальний та неймовірно гарний символ нашої культури - вишиванки! І ми єдині на весь світ маємо свою неповторну красу!
Багато інших заслуг в нашій Україні, але я хочу розповісти про історію рушників.
Розповідала мені мама, як зі свою бабусею вона ткала рушники, вишивала хрестиком. І які традиції вишивання весільного рушника були на Волині.
Молоді незаміжні дівчата повинні були до весілля вишити рушники - їх повинно було бути не менше п'яти. Один рушник йшов під коровай, два рушника для ікон, одним перев'язували руки молодим, і п'ятий клали молодим під ноги під час вінчання. Рушник що під ноги - найголовніший на весіллі, бо саме він є символом майбутнього сімейного життя. Всі рушники після весілля ніколи не використовувались, вони зберігалися як символ і оберіг сімейного життя.
Вишиті рушники - особливо візерунки передавались від покоління до наступного покоління. В кожній сім'ї були свої орнаменти на рушниках. Але, згодом ​почали ділитися своїми малюнками дівчата між собою, і кожна підбирали малюнки які були по душі.
Починати вишивати треба в четвер з ранку в Великий піст. Не можна було вишивати вночі і в п'ятницю. Дівчина, вишиваючи весільний рушник повинна помолитись і бути з хорошими думками. Ніхто з сторонніх крім своєї рідні, не повинен бачити вишивання рушника, бо то було таємно дівочим. Тоді як готов буде рушник - прати не можна, бо вишитий рушник зберігав енергетику. На вишивці не повинно бути жодного вузлика, з обох сторін рушник повинен бути однаковими малюнками і вишит однією голкою, не можна мережа і підшивати края.Початок вишивки з правої сторони - бо то вважається чоловіча сторона, а ліва жіноча. І в церкві кожен повинен стати на рушник зі своєї сторони, щоб чоловік виконував чоловічи обов'язки, а жінка - жіночі.
Ми з першого класу вивчаємо в якій області які малюнки на вишивках, і кожна має свою історію.
Тільки в музеях зберігаються обряди та історії наших предків, і якщо зруйнувати - все стане забутою і невідомою для майбутнього покоління історії про початок нашої культури в Україні. Ми повинні пишатися своєю батьківщиною, вона у нас одна, і кращої не має!

Answer 2

Ответ:

"Я - Українець!"

Объяснение:

Щоб люди знали і пишались своєю країною, треба з малечку привчати пізнавати нашу історію, бо де б ми не знаходились - це наша рідна Україна!

Ми молода країна з великою історією. В нас багато історичних старовинних замків. В горах Карпат неймовірні краєвиди, та найгостинніші люди. В нас багато українських спортсменів, які мають залізну волю та силу духа щоб змагатись. В нас дуже різноманітна і смачна українська кухня. А самий унікальний та неймовірно гарний символ нашої культури - вишиванки! І ми єдині на весь світ маємо свою неповторну красу!
Багато інших заслуг в нашій Україні, але я хочу розповісти про історію рушників.

Розповідала мені мама, як зі свою бабусею вона ткала рушники, вишивала хрестиком. І які традиції вишивання весільного рушника були на Волині.

Молоді незаміжні дівчата повинні були до весілля вишити рушники - їх повинно було бути не менше п'яти. Один рушник йшов під коровай, два рушника для ікон, одним перев'язували руки молодим, і п'ятий клали молодим під ноги під час вінчання. Рушник що під ноги - найголовніший на весіллі, бо саме він є символом майбутнього сімейного життя. Всі рушники після весілля ніколи не використовувались, вони зберігалися як символ і оберіг сімейного життя.
Вишиті рушники - особливо візерунки передавались від покоління до наступного покоління. В кожній сім'ї були свої орнаменти на рушниках. Але, згодом ​почали ділитися своїми малюнками дівчата між собою, і кожна підбирали малюнки які були по душі.

Починати вишивати треба в четвер з ранку в Великий піст. Не можна було вишивати вночі і в п'ятницю. Дівчина, вишиваючи весільний рушник повинна помолитись і бути з хорошими думками. Ніхто з сторонніх крім своєї рідні, не повинен бачити вишивання рушника, бо то було таємно дівочим. Тоді як готов буде рушник - прати не можна, бо вишитий рушник зберігав енергетику. На вишивці не повинно бути жодного вузлика, з обох сторін рушник повинен бути однаковими малюнками і вишит однією голкою, не можна мережа і підшивати края.Початок вишивки з правої сторони - бо то вважається чоловічасторона, а ліва жіноча. І в церкві кожен повинен стати на рушник зі своєї сторони, щоб чоловік виконував чоловічи обов'язки, а жінка - жіночі.

Ми з першого класу вивчаємо в якій області які малюнки на вишивках, і кожна має свою історію.

Тільки в музеях зберігаються обряди та історії наших предків, і якщо зруйнувати - все стане забутою і невідомою для майбутнього покоління історії про початок нашої культури в Україні. Ми повинні пишатися своєю батьківщиною, вона у нас одна, і кращої не має!

Answer 3

What Ukrainians Can Offer the World

Ukrainians have a rich cultural heritage and various national achievements that they can offer to the world. Here are some key points to consider:

Cultural Heritage and Arts: Ukrainians have a vibrant cultural heritage, including traditional music, dance, and art. Ukrainian folk music and dance, such as the Hopak, are known for their energetic and expressive performances.

Literature and Poetry: Ukraine has a strong literary tradition, with renowned writers and poets like Taras Shevchenko, Lesya Ukrainka, and Ivan Franko. Their works have made significant contributions to world literature.

Cuisine: Ukrainian cuisine is diverse and flavorful, offering dishes like borscht, varenyky (dumplings), and holubtsi (stuffed cabbage rolls). These traditional dishes reflect Ukraine's agricultural abundance and culinary creativity.

Science and Technology: Ukrainians have made notable contributions to science and technology. For example, Igor Sikorsky, a Ukrainian-American engineer, is known for his pioneering work in aviation, particularly the development of the helicopter.

History and Heritage: Ukraine's history is rich and complex, with significant contributions to the development of Eastern European culture and civilization. The country's historical sites, such as the ancient city of Kyiv and the cultural heritage of Lviv, offer valuable insights into the region's past.

Resilience and Spirit: Ukrainians have shown remarkable resilience in the face of historical challenges and continue to demonstrate a strong sense of national identity and unity. This spirit of resilience and determination is an inspiring example for the world.

In summary, Ukrainians have much to offer the world, including their cultural heritage, literary achievements, culinary traditions, scientific contributions, historical significance, and the spirit of resilience.

Feel free to explore any of these points in more detail!