Question

1. Склади і запиши твір-мініатюру « Осіння казка» за поданим початком. Жила-була в лісі ялинка (12 балів)

Answer 1

Неначе царівна, ходить по яскравих вулицях золотокоса красуня-осінь. Вона зачаровує собою дерева, що дивляться їй услід і кладуть замальовані жовтою фарбою листочки, простеляючи ними стежку осінніх мандрів. Осінь пройде всюди, а на згадку про себе залишить ласкаву ковдру, якою вкриє холодну землю. Та, в свою чергу, посміхатиметься, адже царівна наділить її, сади, вулиці, поля – усе неймовірною красою, де-не-де залишивши за собою мокрі, але теплі сліди, котрі сповнені осінніми пахощами. А все навкруги буде наспівувати чарівну мелодію, сяючи золотавими барвами.Тільки таке

Answer 2

Жила-була в лісі ялинка, яка виросла високо серед інших дерев. Її хвоя була зеленого кольору, мов тендітні пелюстки молодого літа. Пройшовши велику спекотну літню пору, ялинка почувала, як її гілки ставалися тяжкими від зеленого багатства, а коріння тяглося до прохолоди. І ось настав перший день осені.

Повітря стало прохолодним, а ранок привітав ялинку легким туманом. Під сріблястими променями ранкового сонця її хвоя набула нового відтінку – теплого золота. Ялинка зрозуміла, що прийшов час змін.

Під дощиком легких опадів, які замінилися яскравими дощиками осінньої зливи, ялинка відчувала себе живою і повною сил. Вона могла бачити, як усе довкола набуває нових фарб – від блідого жовтого до глибокого червоного. Листя почало здійматися з вітру, розносячи своє спокоюче шурхітливе шелестіння.

Ялинка поступово ставала свідомою учасницею чарівного осіннього балету. Вона гідно стояла, гойдаючись на вітерці, підтримуючи невагомі листочки, що падали з гілок. Її гілочки слугували заслонкою від пронизливих дощових крапель, які відчувалися як ніжний дотик.

Так минуло багато днів, поки ялинка не опинилася серед останніх листяних чарів. Її хвоя поступово стала більш блідою, а зелені відтінки замінилися відтінками коричневого. Вона знала, що наближається зима, але не боялася. Ялинка від