Question

Написати висловлювання на тему спогади про моє дитинство. Помогите пожайлуста

Answer 1

Коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. Тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші «проблеми». Деякі вчинки того часу зараз видаються дивними.

Пам'ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. Бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину «дарами корівки», як вона їх називала. Починала бабуля перераховувати всі вигоди від них: корисно, смачно, ситно. А мені не хотілося цю смакоту поїдати. Кожен ранок проходив за одним тим самим сценарієм: «з'їж це за маму, з'їж це за тата». А зараз що? Жоден мій день не проходить без йогурту. Все змінюється.

Важливе місце в моєму дитинстві займало будівництво куренів, будиночків, замків. Варто було кому-небудь викинути на місцеве звалище коробку від холодильника, як тут же починалися азартні пошуки старих ковдр та подушок, щоб побудувати будиночок. А потім довгі вмовляння, прохання до батьків дозволити залишитися в цій «монументальній будові» на ніч. Мені тоді було незрозуміло, чому батьки не дозволяли спати в наших куренях з гілок або будиночках з коробок?

Ще неясно було, навіщо в будинку кіт, якщо гратися з ним не можна? Мене постійно лаяли за одягання кота у футболки, прив'язування до нього сторонніх предметів (банки, банти, машинки). Пам'ятаю, у мами була істерика, коли я влітку катала домашнього улюбленця на санках: сусіди ще довго згадували неприємний звук тертя залізних санок на розпеченому літньому асфальті. Після цього кота віддали моєму дядькові, щоб тваринка більше не піддавалася моїм «тортурам».

Так, дитинство закінчилося, залишилися приємні спогади про мої нісенітниці та про друзів з дитячого садочку. Воно було прекрасне, але все добре коли-небудь закінчується.

Answer 2

Дитинство — це неповторний час у нашому житті, наповнений невинністю і радістю. Мої спогади про дитинство завжди будуть відтворювати переді мною картини безтурботних і щасливих днів.

Коли згадую своє дитинство, в моїй пам'яті оживають безліч яскравих кольорів і запахів. Перші кроки, перші слова, перші дружби — все це стало фундаментом мого буття. Відчуваю, як радість сповнила моє серце, коли я вперше потрапив на гойдалку або на велосипеді подолав перший шлях.

Мої дитинські спогади наповнені іграми, які тривали цілими днями. Ми з друзями створювали уявні світи, будували хатки з паличок та розповідали безліч історій. Літні вечори проводили на подвір'ї, граючи у перевтілення, футбол або просто розмовляючи про мрії та плани на майбутнє.

Кожен день моєї дитини це був повний відкриттів та нових вражень. Перші знайомства з природою — погожі вечори на лузі, пікніки в лісі та прогулянки берегом річки. Запахи квітів, шум вітру та спів пташок завжди нагадують мені про невимовну красу дитинства.

Спогади про дитинство — це скарб, який я несу з собою завжди. Цей час навчив мене бути вільним і вірити у себе. Кожен момент був надзвичайним, а кожна радість — незабутньою. Дитинство навчило мене цінувати маленькі радощі життя та зберігати в собі частку того світу, який завжди залишиться чарівним.

Мої спогади про дитинство