Question

Продовжити казку Василя Сухомлинського 4 клас Рідна мова вправа 136

Answer 1

І ось одного дня прийшли до лісу діти .Вони побачили дивовижну квітку.Зачаровані її красою,вони довго не відходили від неї.Захотілося їм зірвати квітку і понести додому.А в цей час летить над квітками бджілка.Чує,що десь далеко-далеко дзвенить тривожно дзвіночок.Летить бджілка на звук дзвіночка.Прилетіла і побачила ,що конвалії загрожує небезпека.Вона швидко залізла до дзвіночка і грізно задзижчала.Злякалися діти і не зірвали конвалію.З тих пір бджілка подружилася з конвалією

Answer 2

Одного чудового літнього дня Василько, маленький хлопчик з великим серцем, вирішив піти на прогулянку лісом. Він полюбляв спостерігати за природою, розглядати квіти, слухати спів птахів і відчувати тепло сонця на своїй щокі.

Пройшовши кілька кілометрів, Василько помітив маленьку вбогу сороку, яка сиділа на гілці дерева і сумно позирала вниз. Василько зупинився і підійшов до птаха.

"Привіт, маленька сорока," промовив Василько лагідно. "Чому ти така сумна?"

Сорока підняла голову і гордо зізналася: "Доброго дня, маленький хлопчик. Я втратила своє гніздо, і тепер не знаю, куди йти."

Василько засмутився від цього повідомлення і почав думати, як може допомогти маленькій сороці. Він згадав, що вчителька в школі розповідала про роботу будівельників, які будують будинки для людей. "Можливо, я зможу зробити гніздо для сороки," подумав Василько.

Збираючи суху траву і гілочки, Василько уважно створював невеличке гніздо. Він розмістив його на гілці поруч із місцем, де сорока сиділа. Потім Василько кликнув птаха, показавши йому гніздо.

Сорока, побачивши нове гніздо, зраділа і злетіла на нього. Вона розповіла Васильку, як важко було для неї без домівки, і як їй зараз комфортно і безпечно.

"Дякую, маленький другу," каже сорока з вдячністю. "Ти справді мудрий і добрий хлопчик. Як можу я віддячити тобі?"

Василько посміхнувся і ві