Question

Текст розповідь на тему ростуть кульбабки в лузі

Answer 1

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. Вона повела мене помилуватися природою. 
Спочатку ми йшли дубовою посадкою.Потім я побачив білу поляну.Я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м»яке.То були кульбабки.Я наклонився подивитися на квіточки ближче.В них були шапочки з легких пушинок. Тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .Як же це було красиво!Нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу. 
Ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.Той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.

Answer 2

Усе почалося весною, коли природа оживала після зимової сплячки. М'які промінці сонця ніжно грали на зеленому килимку трави, а повітря наповнювалося ароматами квітів. Луки, розкинувшись довкола, стали місцем чарівного танцю природи.

Одного дня на одному з таких луків почали посіватися невеликі, маленькі кульбабки. Підступні насіння, перенесені вітром або винесені тваринами, проклюнулися з-під землі і почали шукати світло. Спочатку, це були тоненькі зелені стебельця, що виглядали як слабкі пружинки. Але з кожним днем вони ставали сильнішими і росли все вище.

Кульбабки простягалися до сонця, борючись з конкуренцією інших рослин, що збиралися зайняти цей чудовий луг. Їхні листки мають особливу форму - яскраві, зубчасті і схожі на вушка. Кожна кульбабка має свої вушка, що допомагають їй збирати сонячне світло для фотосинтезу.

Незабаром, на кожному стеблі з'явилися білі пухнасті кульки - квітки кульбабок. Ці квіти були особливими. Вони несуть у собі велику кількість нектару, який приваблює бджіл та інших комах. Легка бризка вітру розносила насіння кульбабок на великі відстані, допомагаючи їм розповсюджуватися по всьому лузі.

Таким чином, кульбабки завжди займали своє місце в лузі, навіть коли інші рослини спробовали їх витиснути. Їхні жовті серединки збирали на себе