Question

Прочитайте і зробіть висновок, наскільки правильні міркування автора: «Наявність свідомості та її відмінності від мислення не помічалося до цього часу з тієї ж причини, з якої ми не розрізняємо в дзеркальній єдності відображення і дзеркальності як сутності, або, точніше сказати, базису дзеркального відображення. Дивлячись у дзеркало, всі багать відображення, але не те що відображає, та й воно не може бути просто так побачене, якщо повністю закрите відображеннями, тобто тим, що йде від дзеркала? Коротше кажучи: у дзеркалі ми побачимо все, що завгодно, але ніяк не дзеркальну поверхню його, бо її тільки тому і не видно, що вона відображає все. Але, якщо той, хто дивиться в дзеркало, не бачить дзеркальної поверхні, то це ще не означає, що її немає. І в правомірності цього можна переконатися, якщо подивитись, як роблять дзеркала (там можна навіть взяти у руки дзеркальність), або почати осягати дзеркала з його зворотної сторони. Свідомість, яка не розрізнялась до цього часу як особлива сутність, як самостійний, виділений механізм, цілком може бути порівняна із дзеркальністю: на неї(свідомість) дивилися, в ній – бачили, її не бачили, але вона – певно є.»

Answer 1

Автор порівнює свідомість з дзеркальною поверхнею дзеркала і приходить до висновку, що свідомість може існувати, незважаючи на те, що ми не завжди можемо її усвідомити. Аналогія з дзеркалом допомагає зрозуміти, що існує певний "базис" свідомості, який є не помітним, але все ж таки існує. Однак, важливо зазначити, що це всього лише аналогія, і не можна безумовно стверджувати, що свідомість і дзеркальна поверхня мають ідентичну сутність і функціонують однаково.

Answer 2

Автор робить аналогію між свідомістю і дзеркальною єдністю, намагаючись вказати на те, що свідомість може бути сутністю, яку ми не помічаємо або не розуміємо належним чином, схоже на те, як ми можемо не помічати саму дзеркальну поверхню в дзеркалі, але ми бачимо відображення в ньому.

Автор стверджує, що свідомість може існувати незалежно від нашого усвідомлення її як окремого механізму. Він також зауважує, що можна осягнути свідомість краще, розглядаючи її з іншого ракурсу, аналогічно до того, як ми можемо вивчати дзеркала з його зворотної сторони, щоб краще зрозуміти їхню природу.

Науково це міркування не є обов'язково правильним або прийнятним, оскільки воно базується на метафорі і аналогії, а не на конкретних доказах або наукових концепціях. Свідомість і її природа залишаються об'єктом досліджень і філософських обговорень, і думки на цю тему можуть значно відрізнятися серед вчених і філософів.