Question

2 Прочитай текст О. Буценя. Визнач його стиль і тип/ типи мовлення, тому й основну думку. Постав розділові знаки при діалозі. Як приходить весна Зустрілись якось на кущі глоду дві сойки. Одна каже Ну й холоднеча! Забарилася весна, не йде до нас. А друга їй Напевно, десь у снігу загрузла, не добереться ніяк. справді, розгулялася наостанку зима. То лютим вітром подме, то віхолу напустить, жбурляє пригорщами снігу. Сутужно птахам, важко в такий час відшукувати їжу. Перша сойка каже Щоранку сиджу на верхівці дуба, весну виглядаю. Гя вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твiй дуб. Однак не видно весни мовить друга. I дарма ви там сидите почувся нараз тоненький голосок. Озирнулися пташки, бачать: коло пенька вистромився з-під снігу про- лісок і говорить Ви краще на землю подивіться! Глянули сойки на землю, а воно й справді: проліски на снігу то тут, то там видніють. Ось як непомітно весна підкралася! Змахнули весело крилами пташки й полетіли в ліс розповісти подружкам цю радісну новину. пж зделайте дам 50 балов​

Answer 1

Відповідь:в реченні Ось, ставим кому як непомітно весна підкралася! В 1-му реченні ставим теж , Після слова зустрілися тип мовлення: текст розповідь з елементами опису.

Пояснення:Думаю чімось допомогла.

Answer 2

О. Буценя - стиль і тип/типи мовлення

Текст О. Буценя, який ви привели, має художній стиль та належить до художньої прози. Стиль мовлення автора можна охарактеризувати як ліричний та образний.

Основна думка тексту полягає в тому, що прихід весни може бути непомітним і неочікуваним, але це принесе радість та позитивні зміни. Сойки, спостерігаючи за зимовою погодою, думали, що весна не приходить, але потім вони помітили проліски, які символізують прихід весни.

Розділові знаки при діалозі:

- Одна каже: "Ну й холоднеча! Забарилася весна, не йде до нас." - А друга їй: "Напевно, десь у снігу загрузла, не добереться ніяк." - Справді, розгулялася наостанку зима. То лютим вітром подме, то віхолу напустить, жбурляє пригорщами снігу. - Сутужно птахам, важко в такий час відшукувати їжу. - Перша сойка каже: "Щоранку сиджу на верхівці дуба, весну виглядаю. Гя вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твій дуб." - Однак не видно весни, мовить друга. - І дарма ви там сидите, почувся нараз тоненький голосок. - Озирнулися пташки, бачать: коло пенька вистромився з-під снігу про- лісок і говорить: "Ви краще на землю подивіться!" - Глянули сойки на землю, а воно й справді: проліски на снігу то тут, то там видніють. - Ось я