Question

Чеський священик Д.Криан, який брав участь у поході Карла ХІІ на Росію, залишив спогади про Полтавську битву (1709). Аналізуючи розстановку сил, він відзначає кількісну перевагу російських військ, несприятливість позиції шведів, опір місцевого населення, ненадійність союзників, відсутність продовольства, поранення короля. Проте причиною поразки шведських військ вважає волю Бога: «Бог дав Карлові можливість пройти через випробування поразкою, щоб навчити його цінувати життя». Схожу оцінку, але дещо по-іншому, висловив у наказі по війську Петро І: «Перемогу дав Бог завдяки героїзму наших воїнів». Про що свідчить подібне пояснення подій? Яке уявлення про волю за цим приховане? Поясніть свою думку.

Answer 1

Объяснение:

Подібне пояснення подій свідчить про те, що люди вірять у втручання Бога в історію людства. У цьому виявляється релігійний підхід до пояснення воєнних подій, а також сильна віра в долю, яка визначає не тільки особисту, але й загальнолюдську історію. Приховане уявлення про волю полягає в тому, що будь-які події не відбуваються без попереднього зазначення вищою волею (Богом), і навіть поразка може бути відкриттям нової можливості, або «шляхом» до досягнення цілей. Отже, бачимо, що віра в релігійні взаємозв’язки ймовірна впливала на уявлення людей про навколишній світ, його закони і можливості.

Answer 2

Пояснення подій, яке дають священик Д. Криан і Петро І, свідчить про релігійну ідеологію того часу, за якої вся війна і важкі випробування сприймалися як воля Божа. Обидва автори усвідомлюють, що обставини були невигідними для шведських військ, але вони по-різному пояснюють причини поразки.

Священик Д. Криан вбачає причину поразки шведських військ у волі Божій, яка мала на меті навчити Карла ХІІ цінувати життя. За його уявленням, ця поразка мала виховну функцію, навчити короля шанувати життя і бути поблажливим до своїх солдатів.

Натомість, Петро І вважає, що перемога була результатом героїзму російських воїнів. Він покладає акцент на власну військову тактику, мобільність та диспципліну своїх солдатів. При цьому, він також визнає допомогу Божу, але більше зосереджується на труднощах, які довелося подолати російській армії.

Отже, подібне пояснення подій свідчить про наявність релігійного виміру у розумінні військових дій того часу. Обидва автори визнають існування Вищої Сили, яка впливає на результати війни. Проте, їхні підходи відрізняються: священик Д. Криан більше акцентує на виховній функції Божої волі, тоді як Петро І підкреслює роль героїзму та вміння вояків.