Вопрос задан 22.10.2023 в 01:22. Предмет Психология. Спрашивает Полянич Ксения.

Срочно даю много балов! 1.Загальна характеристика соціогенетичного підходу. 2.Механізми і закони

оперантного научіння.
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Калинин Кирилл.

Відповідь:ермін «соціологія» запропонував 1839 року французький учений Оґюст Конт, ще до того як у другій половині XIX ст. соціологія стала самостійною університетською дисципліною. Але ще до Оґюста Конта це поняття вживала перша у світі жінка-соціолог — Гарієт Мартіно, а ще раніше, у 1780-х рр. — абат Сієс[1].

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, я готовий надати вам інформацію на ці теми:

  1. Загальна характеристика соціогенетичного підходу:

Соціогенетичний підхід - це термін, що використовується в соціології та психології для пояснення та розуміння взаємодії соціальних та генетичних факторів у формуванні особистості та соціальної поведінки. Цей підхід виокремлює важливість впливу оточуючого соціального середовища на розвиток і поведінку індивіда.

Соціогенетичний підхід орієнтується на такі ключові аспекти:

  • Спільність впливів: Він визнає, що генетичні та соціальні чинники взаємодіють та впливають один на одного у формуванні особистості та поведінки.

  • Важливість оточуючого середовища: Соціогенетичний підхід підкреслює важливість соціального оточення, яке включає сім'ю, школу, культуру, релігію та інші соціальні фактори у визначенні поведінки.

  • Соціокультурний вплив: Він підкреслює важливість культурних норм, цінностей та соціальних структур у формуванні особистості.

  • Індивідуальні відмінності: Соціогенетичний підхід враховує індивідуальні відмінності в реакції на соціальний вплив.

  1. Механізми і закони оперантного навчання:

Оперантне навчання - це термін, який використовується в психології для опису процесу навчання на основі наслідків поведінки. Основні механізми та закони оперантного навчання включають такі:

  • Позитивне підсилення (поширення): Цей механізм включає надання позитивного посилення (нагороди або позитивного стимулу) після виконання бажаної поведінки. Якщо особа отримує приємну нагороду, вона більш схильна повторювати цю дію.

  • Негативне підсилення: Цей механізм включає у себе видалення негативного стимулу після виконання певної дії. Якщо особа уникне негативного досвіду або неприємностей завдяки певній поведінці, то вона також схильна до її повторення.

  • Покарання: Покарання в оперантному навчанні використовується для зменшення небажаної поведінки. Якщо особа стикається з неприємністю чи негативними наслідками через певну дію, то ця дія стає менш ймовірною.

  • Гасло диференціації (закон складності): Цей закон говорить про те, що більша і різноманітність в підсиленні після певної дії може призвести до більшого вивчення цієї дії.

Ці механізми та закони допомагають пояснити, які внутрішні та зовнішні фактори впливають на формування та зміну поведінки учнів та інших осіб.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Психология

Последние заданные вопросы в категории Психология

Задать вопрос