Question

Історія книги: Епоха Відродження

Answer 1

Убежем між середньовіччям і Новим часом у вітчизняній історіографії вважається перша буржуазна революція загальноєвропейського значення — Англійська революція 1640—1660 pp., а також закінчення першої загальноєвропейської Тридцятирічної війни (1648).

Якщо раннє середньовіччя історики іноді називають «темними віками», то найбільш характерним явищем культури розвиненого і пізнього середньовіччя вважають виникнення культури Відродження, що охоплює в Європі період від 40-х років XIV ст. до перших десятиріч XVII ст.

Відмінною рисою культури Відродження були її світський, антиклерикальний характер, духовне оновлення, звернення до культурної спадщини античності , ніби її «відродження» (звідси і його назва у французькій мові — «Ренесанс»)*. Ставлення діячів нової культури до «середньовічного варварства» було негативним. За своєю суттю культура Відродження є культурою перехідної епохи від феодального ладу до

Є ще поняття «проторенесанс» — період історії італійської культури (XIII— початку XIV ст.), для якого характерні риси світських реалістичних тенденцій. Творчість поета Данте, зодчого Арнольфо ді Камбіо, скульптора Нікколо Пізано, художників Кавалліні і Джотто великого мірою підготувала грунт для мистецтва Відродження капіталістичного. Творцями ренесансної культури були вихідці з найрізноманітніших соціальних верств, а її досягнення в гуманітарних і природничих знаннях, літературі, мистецтві стали здобутками всього суспільства. Ідейною основою культури Відродження був гуманізм (від лат. humanus — людський, людяний). 

Після перших поразок, яких завдали владі Реформація і селянсько-плебейські повстання, феодальна реакція з 40-х років XVI ст. перейшла в наступ. Зокрема, католицька церква як ідеологічна основа феодалізму, реорганізувавшись, вела жорстоку боротьбу проти Реформації. Ця політика католицької церкви, яка дістала назву Контрреформації, знайшла яскраве втілення в діяльності Ордену ієзуїтів, у заходах папства із здійснення рішень Трідентського собору (1545—1563), що заборонив будь-які зміни в догматах і організації католицької церкви. Непримиренність Контрреформації і прибічників Реформації завдали значної шкоди передовій науковій думці і вільній творчості. Особливо це проявилось в країнах, де перемогла феодальна реакція, — Італія, Іспанія, Португалія та ін. Теологія і неосхоластика знову завойовували командні висоти в школах та університетах. На вогнищах інквізицій горіли не бажані теологам книги, а нерідко і їх автори, і не лише в католицьких країнах, айв тих, де перемогла Реформація. Однак увесь XVI і початок XVII ст. — це самостійний і дуже важливий етап у духовному розвитку Європи. Його успіхи підготували перехід до культури нового часу. Зокрема, кінець XVI — початок XVII ст. ознаменувалися виникненням нового стилю художньої творчості — бароко.

Отже, європейська культура цього періоду, що складалась з багатьох компонентів, пройшла незвичайний і складний шлях розвитку. Саме в кінці доби була розірвана певна духовна єдність континенту, що існувала в середні віки, і було закладено основи для становлення національних культур.

Answer 2

Епоха Відродження, також відома як Ренесанс, була періодом історії, що охоплював приблизно XIV-XVII століття в Європі. Цей період відзначався великими культурними, художніми та науковими досягненнями, що відновили спадщину античності та внесли значний вклад у розвиток сучасної культури.

Основні характеристики Епохи Відродження:

1. Відновлення античності: В цей період була велика зацікавленість античною грецькою та римською культурою. Люди почали вивчати та імітувати класичні тексты, мистецтво, архітектуру та філософію.

2. Розвиток мистецтва: Епоха Відродження була визнана своїми видатними митцями, такими як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Тіціан. їхні твори відзначалися реалізмом, перфекцією в деталях та відтворенням анатомії людського тіла.

3. Наукові досягнення: Епоха Відродження також була часом значних наукових відкриттів. Галілео Галілей вивчав небо та розробив телескоп, Іоганнес Гутенберг винаходив книгодрукарську машину, а Ніколаус Коперник представив геліоцентричну модель Сонячної системи.

4. Література та філософія: В цей період були написані численні важливі літературні твори. Наприклад, Данте Аліг'єрі створив "Божественну комедію", а Геофрід Чосер написав "Кантерберійські оповідання". Філософи, такі як Еразм Роттердамський і Томас Мор, висловлювали нові ідеї про людину та суспільство.

5. Релігійна реформа: Реформація також була частиною Епохи Відродження. Мартін Лютер виступив проти римсько-католицької церкви та висунув ідеї про релігійну свободу та віру в Бога.

Щодо книг у цей період, Епоха Відродження також відзначалася публікацією багатьох важливих текстів. Наприклад, Данте Аліг'єрі опублікував своє відоме твір "Божественна комедія", що є одним з найвидатніших поетичних творів середньовіччя. Крім того, Еразм Роттердамський видав свою працю "Панегірик дурів", яка висміювала соціальні і культурні недоліки свого часу.

Епоха Відродження внесла значний внесок у світову культуру та відкрила нові горизонти для мистецтва, науки та літератури. Вона стала ключовим періодом в історії, що сформував сучасну європейську культуру та інтелектуальні стандарти.