Question

Розповідь "подорож піщинки" 3 клас

Answer 1

Постепенно солнце становилось все жарче, и водоросли, делаясь все тоньше и тоньше, начали гнить. Песчинка слегка застряла на этом месте, но зато здесь было много посетителей. Мухи, крабы обгрызали водоросли, в то время как береговые птицы бродили по близости. Песчинке казалось, что на куче водорослей идет постоянное пиршество. Там, в море, под водой, другие песчинки ждали своего часа на отмелях, чтобы тоже оказаться здесь, на пляже.
Постепенно дни становились все длиннее, и весна уступила место лету, а пляж опять стал широким и покрылся толстым слоем песка. Водоросли высохли, и Песчинка скатилась с кучи водорослей прямо на пляж.
Люди и собаки проходили мимо, перемешивая песок. Песчинка прилипла к чьему-то башмаку и вскоре снова оказалась у кромки моря. Волны теперь были нежными и шли на большом расстоянии друг от друга. Песчинку подхватило и, тихо покачивая, понесло прибрежным течением. Так Песчинка дрейфовала, влекомая морем, двигаясь на север, и ей не оставалось ничего другого, как просто следовать течению.
К концу лета Песчинка незаметно продвинулась на несколько километров от пляжа и кучи водорослей. Теперь она оказалась рядом с маленьким прибрежным городком на большом материковом мысе. Береговое течение подхватило ее и вытолкнуло на берег прямо рядом с девочкой, которая строила песочный замок. Детская лопатка подняла Песчинку и — шлеп! —опустила на дно ведерка. Опять — шлеп! — и Песчинка вывалилась из ведерка на самую верхушку замка. О как чудесно! Она чувствовала, как ребенок улыбается, и была рада побыть здесь, по крайней мере, некоторое время.

Answer 2

Звісно, ось можлива розповідь на тему "Подорож піщинки" для учня 3-го класу:

---

Була собі піщинка на полушку весняного квіту. Вона жила серед інших піщинок у чарівному лісі, де кожна поросль трави та квітка малювала чудовий пейзаж.

Одного прекрасного дня, коли сонечко весело світило на небі, наша піщинка вирішила вирушити в захоплюючу подорож. Вона вирушила на вітерці, який ласкаво погравав з квітковими пелюстками та дерев'яними гілочками.

Спочатку піщинка пролетіла над лісом, де бджілки трудилися, збираючи нектар, а барвисті метелики танцювали серед квітів. Потім вона опинилася над полем, де високі колоски хвилювалися на вітрі, а веселий жайворонок вигравав свою пісню.

Але це було лише початок пригод. Піщинка вирішила здійснити захоплюючий кульбабовий обліт. Вона спустилася на землю, відчувши пахощі трав'яного килиму. Там вона зустріла друзів – комашку, яка вчила її веселим танкам, та божогоньку, яка ділилася історіями з далеких мандровань.

Згодом піщинка вирушила в плавання по річці з великим листочком. Вода зливалася зі струмочками, створюючи музикальний концерт, а рибки весело гойдалися в теплій воді.

Нарешті, вона дісталася до місця, де кінчалася земля, і починалася вода – великого озера. Тут піщинка побачила величезного журавля, який плавав на поверхні, і плавно височіла вгору, на пухнастих крилах птаха.

Закінчилася подорож піщинки, і вона повернулася на свою полинь в лісі. Вона пригадувала свою захоплюючу подорож, коли вечірнє сонечко засинало, а зірочки на небі розказували їй свої дрібні секрети.

Так закінчилася чудова подорож піщинки, яка вчила її радіти кожному моменту та цінувати красу природи.