Question

Класифікація звуків української мови. Механізм утворення звуків​

Answer 1

Ответ:

Голосні звуки утворюються за допомогою голосу. За способом творення їх поділяють на звуки

високого підняття ([і], [у]),

високо-середнього підняття ([и]),

середнього підняття ([е], [о]),

низького підняття [а];

переднього ряду ([і], [и], [е]),

заднього ряду ([у], [о], [а]);

лабіалізовані (губні або огублені) голосні (ті, у творенні яких беруть активну участь губи) — [у], [о],

нелабіалізовані (негубні або неогублені) ([а], [е], [и], [і]).

Голосні звуки бувають наголошені та ненаголошені. Наголошені голосні вимовляються і чуються у вимові чітко та ясно.

Звуки, що мають у своєму складі й голос, і шум, називаються приголосними. За кількістю звучності (голосу) приголосні поділяються на сонорні та шумні.

Сонорні наближаються за тоном звучання до голос­них. Їх небагато: [р], [л], [м], [н], [j], [в], [л‘], [р‘], [н‘].

Інші приголосні належать до шумних.

У свою чергу шумні звуки за кількістю шуму й голосу поділяються на дзвінкі та глухі.

Дзвінкі звуки мають у своєму складі шум і голос.

Глухі звуки складаються тільки з шуму.

Дзвінкі й глухі приголосні в українській мові є парними (крім глухого [ф], який не має пари серед дзвінких приголосних). Дзвінких приголосних 11, глухих — 12.

Дзвінкі: [б], [г],  [ґ], [д], [ж], [дж], [з], [дз], [д’], [з’],  [дз’].

Глухі:  [п], [х], [к], [т], [ш], [ч],  [с],  [ц],  [т’], [с’],  [ц’], [ф].

За місцем творення приголосні звуки поділяються на: губні, носові, язикові та гортанні.

Губні звуки творяться при активній участі губ або нижньої губи і верхніх зубів: [б], [п], [в], [м], [ф].

Носовими називаються звуки, при творенні яких ви­дихуване повітря виходить через ніс: [м], [н].

Гортанний звук один: [г].

Решта звуків є язиковими. Їх ще називають рото­вими.

За місцем творення вони також поділяються на три групи залежно від того, яка частинка язика бере участь у їх творенні: задньоязикові, середньоязикові та перед­ньоязикові.

До задньоязикових належать звуки [ґ], [к], [х]. В українській мові вони є завжди твердими. Тому після літер, що їх позначають, ніколи не пишеться м’який знак. Перед звуком [і] задньоязикові можуть пом’якшу­ватися: кігті, хід, хімія.

До середньоязикових належить звук [j] та м’які звуки [д’], [т’], [л’], [н’]. Всі середньо­язикові звуки м’які.

Всі інші звуки є передньоязиковими: [д], [т], [н], [з], [с], [дз], [ц], [л], [р], [ж], [ш], [дж], [ч], [з’], [с’], [дз’], [ц’], [р’]. У мовленні передньоязикові звуки можуть бути або твердими [д], або м’якими [с’], або пом’якшеними [ч’] .

Answer 2

Класифікація звуків української мови базується на фонетичних ознаках, які визначаються за місцем та способом утворення звуків. Українська мова має багато фонем (звуків), які можна поділити на декілька категорій.

Основна класифікація звуків в українській мові включає такі категорії:

1. Приголосні звуки: Ці звуки утворюються за допомогою стиснення повітряного потоку у вокальному тракті. Вони поділяються на дзвінкі та глухі.

   • Дзвінкі приголосні: б, в, ґ, д, ж, з, л, м, н, р.
   • Глухі приголосні: п, ф, т, с, х, ц, ч, ш.

2. Голосні звуки: Ці звуки виникають без стиснення повітряного потоку та змін в гортані. В українській мові є п'ять голосних звуків:

   • А [a]: батько, казка.
   • Е [ɛ]: легкий, сестра.
   • І [i]: місто, синій.
   • О [o]: сонце, молоко.
   • У [u]: дуб, хутро.

Механізм утворення звуків полягає в дії різних артикуляторів (органів мовлення), таких як губи, язик, зуби, піднебіння, на голосність повітряного потоку та його шлях. Утворення приголосних звуків зазвичай включає в себе обмеження або блокування потоку повітря в певних точках артикуляції, що призводить до тиску та резонансу. Голосні звуки виникають без блокування потоку повітря та визначаються лише формою ротової порожнини.

Класифікація та механізм утворення звуків української мови є складними темами фонетики, і вони детально вивчаються в лінгвістичних дисциплінах. Ця інформація дає загальний огляд основних аспектів фонетики української мови, але більш глибоке розуміння цих питань вимагає подальшого дослідження та вивчення.