Question

Напишіть власне закінчення новели 《Останній листок》 змінивши долі героїв. Срочно!!

Answer 1

Ответ:

Катя стояла на вершині гірської криги і дивилася на сонце, яке повільно опускалось за обрій. Попереду її чекала довга дорога додому, але вона не спішіла повертатися. Бо її серце було сповнене радістю, що вона зробила правильний вибір.

Вона зустріла Максима на станції, коли йшла на пошту відправляти останній листок до Америки. Він стояв поруч з нею, нічого не казав, тільки тримав у руках букет червоних троянд. Катя знала, що це було його прощання з нею.

"Максим, давай забудемо все минуле і почнемо все з початку", - сказала вона, протягуючи руку до нього.

Максим усміхнувся і взяв її руку в свою. "Я завжди чекав на цей момент, Катя", - сказав він.

З того дня вони разом і ніщо не могло розлучити їх. Вони зайшли до місцевого університету і навчалися разом, зустрічалися з друзями та подорожували по країні. Кожен день їхнього життя був сповнений кохання та щастя.

І ось, коли Катя стояла на вершині гірської криги, вона зрозуміла, що це був найщасливіший день її життя. Вона знала, що поруч з нею завжди буде Максим, що вони разом переживуть багато ще пригод та незабутніх моментів.

Так закінчилась історія, яка почалась зі старого листка до Америки. Тепер Катя і Максим знали, що найважливіші речі в житті - це кохання та родина. Вони повернулися до свого міста, щоб розпочати нову главу у своєму житті.

Объяснение: Надіюсь допоміг, бажаю удачі в отриманні 12 балів)

Answer 2

Сонце почало сідати за обрій, і вулиці маленького містечка вкрилися вечірнім туманом. У цей момент Олесь, головний герой нашої історії, знову опустився на лавці в парку. Він дивився на останній листок на дереві, який тримався на гілці незважаючи на вітер та дощ, який останніми днями постійно ллється.

Саме цей останній листок нагадував йому про Марину, жінку, яку він втратив, і яку так любив. Вони познайомилися у цьому самому парку, коли він вперше побачив її сидячою на цій самій лавці. Їхнє знайомство почалося з випадкового обміну посмішками, але вже через декілька місяців вони були нерозривними.

Але потім прийшла трагедія. Марина захворіла на небезпечну хворобу, і хоча вони боролися разом, лікарі не мали жодних гарантій. Подолавши безсонні ночі та сльози, Олесь і Марина прийняли той факт, що час Марини на землі обмежений.

Одного дня, коли Олесь знову прийшов до парку, Марини вже не було серед живих. Він знайшов на її лавці останній листок, який вона залишила йому. На листку були слова: "Люби мене завжди, навіть коли я буду віддалена від цього світу. Моя душа завжди буде поруч з тобою."

Олесь згорнув листок і поклав його в кишеню. Він зрозумів, що незважаючи на те, що Марина вже не жива, її любов і пам'ять буде завжди з ним. Він вирішив не падати духом і продовжити жити, носячи у своєму серці ту саму любов і тепло, яке вони разом ділилися.

З часом Олесь знайшов себе новий шлях у житті. Він став активним учасником благодійних акцій, допомагаючи іншим людям, які потребували допомоги. Це був спосіб для нього вшановувати пам'ять Марини та передавати далі той добротний дух, який вона завжди носила в собі.

Життя продовжувалося, і хоча Олесь ніколи не забував Марину, він знайшов силу і радість у нових днях. І останній листок, який він зберігав у кишені, нагадував йому, що навіть в самих складних моментах, любов може залишатися вічною.