Question

Будь ласка напишіть історичний портрет Євгена Коновальця даю 40 балів ​

Answer 1

Ответ:

Главная | Право

Історичний портрет політичного діяча Євгена Коновальця Просмотрен 4233

100012

БОЛЬШЕ ПО ТЕМЕ:

Євге́н Мих́айлович Конова́лець — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927).

З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 р. Коновалець брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув А.Коцко.

У 1912 р. став секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади». Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 р. як представник від студентства входив до «Тіснішого народного комітету» УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині.

Найбільший вплив на молодого Коновальця мали Іван Боберський (відомий західноукраїнськи педагог та пропагандист спорту), акт Мирослава Січинського та знайомство з надніпрянською еміграцією (особливо з Дм. Донцовом).

У вересні 1917 Коновалець втік з табору і незабаром добрався до Києва. У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На-родної Республіки.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували.

Главная | Право

Історичний портрет політичного діяча Євгена Коновальця Просмотрен 4233

100012

БОЛЬШЕ ПО ТЕМЕ:

Євге́н Мих́айлович Конова́лець — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927).

З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 р. Коновалець брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув А.Коцко.

У 1912 р. став секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади». Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 р. як представник від студентства входив до «Тіснішого народного комітету» УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині.

Найбільший вплив на молодого Коновальця мали Іван Боберський (відомий західноукраїнськи педагог та пропагандист спорту), акт Мирослава Січинського та знайомство з надніпрянською еміграцією (особливо з Дм. Донцовом).

У вересні 1917 Коновалець втік з табору і незабаром добрався до Києва. У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На-родної Республіки.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували.

Є. Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.

В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 р. Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 р. Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П. Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 р. розбили гетьманські частини.

Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканських армії. В 1918—1919 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.

20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР розуміючи його безперспективність.

Answer 2

Євген Коновалець (21 червня 1891 - 23 травня 1938) був визначним діячем українського національного руху, політиком, воєначальником та одним з засновників та керівників Організації Українських Націоналістів (ОУН). Його життя і діяльність позначились на історію України, зробивши його одним із символів боротьби за національну незалежність.

Коновалець народився військовим, його батько був офіцером. Він здобув юридичну освіту та працював юристом. Під час Першої світової війни він служив у російській армії, але пізніше приєднався до Галицької армії Української Народної Республіки. Після розпаду республіки та початку польсько-української війни, Коновалець був активним учасником бойових дій, відзначився організаційними та тактичними здібностями.

У 1929 році Євген Коновалець разом з іншими націоналістами заснував Організацію Українських Націоналістів, спрямовану на досягнення незалежності України та боротьбу проти влади Польщі та Радянського Союзу. Він обрав курс на насильницьку діяльність, вважаючи, що це єдиний спосіб досягнення мети.

Під його керівництвом ОУН вів збройну боротьбу проти польських та радянських влад. Коновалець був визнаним воєначальником та ідеологом руху. Він прагнув об'єднати різні націоналістичні групи під одним прапором та створити українську державу на території Західної України.

У 1938 році Євген Коновалець став жертвою політичного вбивства. Він був убитий агентом радянської спецслужби НКВС на своєму робочому місці в Мюнхені, Німеччина. Цей акт вбивства став великим втратою для українського націоналістичного руху.

Євген Коновалець залишив по собі спадок сильного лідера, воїна за свободу України та принципового націоналіста. Його життя та діяльність досі залишаються об'єктом обговорення та аналізу в історичних та політичних дискусіях України.