
Позитивні і негативні наслідки індустріалізації?


Ответы на вопрос

Ответ:Позитивні
У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.
У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.
Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.
За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.
Объяснение: Негативні
Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.
У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.
У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».
У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.
Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.



Індустріалізація має як позитивні, так і негативні наслідки. Ці наслідки можуть різнитися в залежності від конкретного контексту, індустріального розвитку країни та прийнятих політичних рішень. Ось деякі з них:
Позитивні наслідки індустріалізації:
Економічний зріст: Індустріалізація сприяє зростанню виробництва та покращенню ефективності, що в свою чергу призводить до економічного розвитку країни.
Створення робочих місць: Розвиток промисловості зазвичай призводить до збільшення кількості робочих місць, що полегшує безробіття та підвищує життєвий рівень населення.
Технологічний прогрес: Індустріалізація сприяє швидкому розвитку технологій та інновацій, що впливає на покращення якості життя та глобального конкурентоспроможності.
Покращення життя: Збільшення виробництва споживчих товарів може призвести до зниження їх цін та поліпшення доступності для населення, що покращує якість життя.
Інфраструктура: Індустріалізація зазвичай призводить до розвитку транспортної, комунікаційної та енергетичної інфраструктури, що полегшує сполучення між регіонами та забезпечує стабільний енергозабезпечення.
Негативні наслідки індустріалізації:
Забруднення довкілля: Зростання виробництва і споживання ресурсів може призвести до забруднення повітря, води та грунту, що має серйозний вплив на навколишнє середовище.
Соціальні проблеми: Різкий розвиток промисловості може призвести до соціальних проблем, таких як надмірні години роботи, низькі зарплати та небезпека для здоров'я робітників.
Ускладнення сільськогосподарського сектору: Індустріалізація може призвести до зменшення ролі сільськогосподарського сектору, що може бути проблемою для країн, де сільське господарство є важливою галуззю.
Нерівність: Розвиток промисловості може призводити до зростання рівня нерівності, оскільки багатство та можливості неоднаково розподіляються серед населення.
Вимирання ремесел та культурних традицій: Традиційні ремесла та культурні цінності можуть втрачати свою важливість через індустріалізацію та глобалізацію.
Загалом, наслідки індустріалізації залежать від того, як вона впроваджується та регулюється, і які заходи приймаються для зменшення її негативного впливу на суспільство та довкілля.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Другие предметы
Последние заданные вопросы в категории Другие предметы
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili