Question

Твiр на тему "Найбiльше диво у моєму житті"

Answer 1

Для кожной людини поняття "диво" - має своє значення та поняття. Я на 100 відсотків впевнений, що з кожною людиною на цій землі траплялось якесь диво. Для кожного диво завітало по різному: для когось це був неймовірний випускний бал,хтось побував у незабутніх канікулах за кордоном, хтось отримав подарунок своєї мрії, комусь пощастило здати іспит без підготовки та багато іншого. А осьу мене траплялось таке , що наврядче колись забуду, бо це диво мого життя.

Це почалось минулим літом, як раз на початку літніх канікул, які розпочались не дуже вдало.

Я гуляв у бабусиному дворі, пташки співали, був звичайний спекотний літній вечір. Щоб себе розважити, я відерся на дах літньої кухні. Дах кухні був дуже похилим і крутим. І ось я на самій вершині, де відкривається уся краса правобережжя нашого міста наче на долоні. Але мою замрієність порушило зісковзання моєї ноги вниз і я сстрімко летів, але вже не до неба за мріями, а вниз на залізний паркан з гострими кілками.Поряд з парканом знаходились залізна газова труба, дядьковий прицеп. Я летів з єдиною думкою, як це все скінчиться каліцтвом чи смертю. Я висів на паркані як м'ясо на велелці/ Я нічого не відчував (хоча через усю мою спину пройшли кілька кілків забору), далі лише пам'ятаю, що мене зняли з паркану, та повезли до лікарні (пам'ятаю, як я благав не казати нічого мамі, щоб вона не турбувалась).

Хтось спитае, в чому тут диво?...Але в лікарні віявилось, що паркан пройшов через мое тіло у кількох міліметрах від кожного з життєвоважливих органів, на що лікар констатував моє народження в сорочці, з часом і родичі всі це підтвердили, бо впав я за три кілка від загострених пиками кілків,

Задяки цим дивам я можу жити повноцінним життям, допомагати батькам, кохати та будувати плани на майбутнє, Для мене тепер кожен день - це диво!!!!!

Answer 2

У творі на тему "Найбільше диво у моєму житті" я хотів би поділитися з вами незвичайним історичним дивом, яке змінило моє життя назавжди.

Пригадуючи моє дитинство, найбільшим дивом у моєму житті була моя перша поїздка до історичного міста Помпеї. Це було щось неймовірне і непередбачуване. Захоплення в мені викликало не тільки саме місто, але й його історія.

Ми відвідали Помпеї разом з батьками під час літніх канікул. Я ще ніколи раніше не був у такому місці, де кожний камінь, кожне будівництво переповідало історію. Це було диво, що здатне оживити минуле.

Коли ми вперше увійшли в Помпеї, я відчував себе, наче перенісся у часи Римської імперії. Місто було занурене в тишу і спокій. Крізь руїни я бачив вулиці, де колись гуляли люди, їхні будинки та магазини, а також багато інших цікавих споруд. Я відчував, що кожна стіна має свою власну історію, яку вона хотіла розповісти мені.

Особливо запам'яталося мені огляд амфітеатру. Величезна будівля, створена руками давніх римлян, захоплювала своєю масштабністю та красою. Я можу уявити, як колись це місце заповнювалося глядачами, які насолоджувалися грою на арені. Це диво втілило в собі силу колишньої імперії, що витримала випробування часу.

Ще одне диво, яке мене зачарувало, це були мозаїки, які збереглися на підлогах деяких будинків. Кожна мозаїка була унікальною і майстерно виконаною. Вони розповідали історії про життя та культуру того часу. Ці мистецькі шедеври захоплювали моє уявлення і залишали незабутній слід у моєму серці.

Ця поїздка до Помпеї надихнула мене на вивчення історії та археології. Я почав читати книги, досліджувати історичні факти і відвідувати інші археологічні місця. Вона розширила мої горизонти і поглибила мої знання про світ.

Тому, найбільше диво у моєму житті - це не щось матеріальне, а диво пізнання історії, яке відкрило для мене нові горизонти і надихнуло на подальші вивчення. Це диво змінило моє життя, збагатило його смислом і підтвердило, що навколо нас є безліч неймовірних речей, які чекають на своє відкриття.