Question

твір на тему—"Ідея сродної праці за творчістю Григорія Сковороди"(Твір має бути великий на 3 сторінки,я теж в шоці що він має бути такий великий але надіюсь що хтось попоможе)Даю 80 балів.Дякую​

Answer 1

Значну частину літературної спадщини Г. Сковороди складають байки. Сковорода був автором першої в українській літературі збірки байок. Зразки цього жанру зустрічались і до нього, але лише він глибоко осмислив і повно розкрий потенціальні можливості байки як літературного жанру в плані зображення суспільного життя. Байки Сковороди, в яких звучать актуальні мотиви часу, вийшли в світ під назвою “Басни харьковскії”. У різноманітних за тематикою творах письменнім пропагує свої суспільно-політичні та морально-естетичні погляди, зупиняється

на проблемах співжиття людей, підносить благородні риси трудового народу: чесність, розум, добропорядність.

Здебільшого мораль висловлена афористично, ритміка часто стилізована під ритміку прислів’їв та приказок. Іноді “сила” набагато більша, ніж основний текст байок. Важливим у байках Сковороди є мотив “сродної праці”, якій байкар присип тив чимало творів. Письменник настійно твердив, що праця є природною по. требою кожної людини. Без праці людина не може мати щастя і морального здоволення. Робота дає суспільству матеріальне і духовне багатство.

Але праци твердить Сковорода, мусить бути вільною. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням виконувати посильну і доступну йому “сродну” працю. Тільки тоді всі люди будуть рівними, щасливими. Сковорода також підніс вимогу самовдосконалення. Він засуджував тих, “високо вгору дмется”.

Ідею “сродної” праці Сковорода проводить у байках “Орел и Черепаха”, “Собака и Кобила”, “Жаворонки”, “Кукушка и Косик”. Серед них особливо виділяється твір “Пчела и Шершень”. Помітна непропорційність між основним змістом байки і “силою”. . Шершень кепкуе з бджоли, які постійно і сумлінно трудиться, збираючи мед. А сам він хвалиться своїм станови щем, яке дозволяє йому жити за рахунок чужої праці. Бджола ж відповідає йомуі що її покликання – збирати мед. А без роботи вона не мислить свого життя. Пропагуючи ідею “сродної праці”, Сковорода прагне довести, що такі люди як Шершень – паразити. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб “їсти, пити”. В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А бджола – це образ мудрої, трудящої людини, яку прикрашає її “сродна” праця. Байкар вшановує Бджіл як символ чесності та працелюбства і поганить Шершнів як нетрудових елементів суспільства. У “силі” на кількох прикладах Сковорода розкриває благородство людей, житі тя яких проходить у “сродній праці”. Взяти б, наприклад, пише байкар, студента. Багато людей на зразок Шершня твердять – для чого цей студент так багата вчився, коли не здобув для себе ніякого багатства. Сковорода відповідає, що такі люди забувають, що студент прагне не багатства, а має іншу мету – працювати ц покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде ко риспим для суспільства.

Запитайте в гончого собаки, говорить Сковорода, коли йому весело? Тоді, відповість собака, коли ганяє зайця. Або кіт, – коли він задоволений своїм життям? Безперечно, відповідає байкар, коли сидить біля нори, щоб зловити мишу, хоча може її й не їсти. На цих життєвих і добре зрозумілих прикладах Сковорода стверджує важливість і природність для суспільства ідеї – жити за законами “сродної праці”. Письменник у байці твердить, що “нет радостнее, как жить по натуре”, тобто трудитися, залежно від здібностей та покликання. Бо коли цього не дотриться, тоді суспільство втрачає дуже багато.

Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з помітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять ми поколінь. Письменник і філософ, композитор і співак, знавець багатьох мов, Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знаннями, відповідністю духовних устремлінь своїм вчинкам і діям. Поезія Г. Сковороди оптимістична, життєствердна. Вона пропагувала ідеї праці в ім’я трудового народу, щастя, віру в світле майбутнє. Сковорода не просто наслідував фольклорні твори. Він брав з народної ліріки окремі мотиви, прийоми образності, але майстерно їх інтерпретував і підя рядковував власному задумові, вдало поєднуючи зі своїми думками.

Сковорода вважає, що воля є найбільшою цінністю в світі, більшою, ніж “златі ніж багатство. Про волю, до якої прагне все людство, говорить Сковорода у вірши “Голова всяка имеет смисл”. Для поета боротьба за волю – це життєве кредо. “Правителів” свого часу письменник порівнює з вовками, що порядкують у “вівчарні”. Виступаючи з критикою владарів феодального світу, Сковорода вдавався до їдкого сміху й сатири. У його творах багато сатиричних стріл, спрямовані них проти тиранії, насильства кріпосників, проти їхнього розкішного і розпутногш життя, проти зловживань чиновників тощо.

Поета турбував і тодішній стан освіти в Україні. Схоластична наука була далекою від вимог життя, інтересів народу.

Answer 2

Григорій Сковорода, видатний український філософ, письменник і педагог, був покликаний прославляти сродну працю та творчість українського народу. В його творчості ідея сродної праці відіграє важливу роль, оскільки він підкреслював її значення для формування особистості, розвитку суспільства та збереження національної ідентичності.

Сковорода вважав, що сродна праця є важливою складовою розвитку людини, оскільки вона сприяє формуванню моральних якостей, розумового розвитку та здібностей. Він підкреслював, що кожна людина повинна мати можливість займатися творчістю та розвивати свої здібності, адже саме це робить її щасливою та задоволеною.

Також Григорій Сковорода підкреслював важливість сродної праці для розвитку суспільства. Він вважав, що колективна праця українського народу сприяє збереженню культурної спадщини, розвитку національного самосвідомлення та утвердженню національної ідентичності. Тому він закликав українців об'єднатися в єдиному творчому процесі для досягнення загального добробуту.

У творчості Григорія Сковороди також відображено ідею сродної праці як засобу самореалізації та самовираження. Він підкреслював, що кожна людина має право на творчий розвиток, на вільний вибір сфери діяльності та на можливість втілити свої задуми у життя. Таким чином, ідея сродної праці є важливим елементом творчості Григорія Сковороди, яка сприяла розвитку українського народу та збереженню його культурної спадщини.

Отже, ідея сродної праці за творчістю Григорія Сковороди є актуальною й важливою до сьогодення. Вона сприяла формуванню моральних цінностей, розвитку суспільства та самореалізації кожної людини. Ця ідея допомагає розуміти та цінувати важливість сродної праці та творчості для розвитку національної культури та самосвідомлення.