Вопрос задан 02.12.2023 в 05:10. Предмет Литература. Спрашивает Бероева Лиза.

Моє враження від творів Генріха Гейне та Байрона​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Карецкий Егор.
Збірка “Книга пісень” була видана в Гамбурзі в 1827 році. Це була велика книга, над якою Г. Гейне працював десять років. До збірки увійшли п’ять циклів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та два цикли “Північне море”.

Крім того, сюди були включені вірші з “Подорожі по Гарца”.

Саме в “Книзі пісень” найбільш повно розкрилося обдарування поета, який поєднав у віршах традицію народної пісні з індивідуальними прийомами сатири й гумору. Чи не найліричнішим віршем збірки є широко відома “Лорелея”. Картина, змальована у вірші, зачаровує поетичною красою: Прохладен воздух, темнеет, И Рейн уснул во мгле.
Последним лучом пламенеет Закат на прибрежной скале.

Скільки разів потім саме ця картина поставала в уяві, коли згадувалась Лорелея. Вона така сама чарівна, як дивовижна природа навколо. І здається, її довге волосся – то продовження струменів великого Рейну. Серед відомих віршів до збірки включено “На півночі дикій стоїть одиноко”. Цей вірш прекрасно переклав російською М. Лєрмонтов. Але крім загальновідомих нині віршів, так багато говорять серцю читача поетичні рядки, в яких кожен знаходить відгомін власних почуттів: Сердце, сегадце, сбрось оковы И забудь печали гнет!
Все прекрасный май вернет. Что прогнал декабрь суровый.

Гейне постає не тільки замріяним поетом-романтиком, але й людиною веселою, дотепною. Часто вірші, які розпочинаються сумною картиною, елегічними роздумами, раптом уриваються жартівливим зауваженням, іронічним рядком. Так відбувається в багатьох віршах, зокрема у “Старовинній пісні біля каміна”, “Якщо ти дружиною станеш моєю”, “Дитя, і ми з тобою знали” тощо.

Гейне свідомо змішує стилі, урочисті слова межують з побутовою лексикою. Це породжує гумористичний ефект. Вірші дарують надію. Вони оптимістичні за самою суттю.

Так тоскно від перших рядків вірша “Сегодня ты такой печальный”. Настрій розпачу панує серед спогадів, від яких можна навік розучитися сміятись. Але ось і остання строфа: Уж поздно. Дали серебрятся Сквозь мокрый снег белесой мглой.

Однако время одеваться И ехать в гости. Боже мой!

Отож, усе-таки життя продовжується, і воно не дозволяє довго сумувати. Саме такі думки пробуджує прекрасна поезія Генріха Гейне.

Твір на тему: Мої враження від “Книги пісень” Генріха Гейне
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

My Impressions of the Works of Heinrich Heine and Lord Byron

Heinrich Heine and Lord Byron were both influential figures in the world of literature, each leaving a lasting impact with their unique styles and perspectives.

Heinrich Heine: Heinrich Heine was a German poet, journalist, essayist, and literary critic of the 19th century. His works often reflected his sharp wit, romantic idealism, and political engagement. He is known for his lyric poetry and his critical exploration of German society and politics.

Lord Byron: Lord Byron, on the other hand, was an English poet and leading figure in the Romantic movement. His works often delved into themes of love, nature, and the individual's struggle against societal norms. Byron's poetry was characterized by its emotional intensity and vivid imagery.

Comparison: While both poets were known for their romantic inclinations, they approached their subjects from different cultural and national perspectives. Heine's works often reflected the political and social climate of Germany, while Byron's poetry was deeply rooted in the English Romantic tradition.

Personal Impressions: Heinrich Heine's poetry often captivates me with its blend of romanticism and social commentary. His ability to infuse his verses with political and philosophical insights is truly remarkable. On the other hand, Lord Byron's poetry resonates with me due to its passionate and evocative nature, as well as its exploration of the human experience.

In conclusion, both Heinrich Heine and Lord Byron have left an indelible mark on the world of literature, each with their own unique style and thematic preoccupations.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос