Question

Які негативні риси державного устрою критикує автор в країні Ліліпутії?​

Answer 1

Ответ:

В книзі "Путешествия Гулливера" Джонатан Свіфт критикує державний устрій Ліліпутії через декілька негативних рис:

1. Упередженість і закритість: Ліліпутійці вважають свою країну найважливішою і найвеличнішою у світі, і вони дискримінують інших народів і громадян, яких вони вважають меншими. Це виявляється у використанні політичного тиску і конфліктів з іншими державами.

2. Пристрасть до дрібниць: Ліліпутійці настільки займаються дрібницями, що зовсім ігнорують більш важливі справи. Вони відчувають потребу в регулюванні навіть найдрібніших подробиць життя своїх громадян.

3. Корупція та скомпрометованість: Ліліпутійці залучаються до корупційних схем та засобів управління, таких як продаж посад, підкуп чиновників, шахрайство та популістські обіцянки. Це підіриває довіру громадян до уряду та посилює соціальні проблеми.

4. Егоїзм: Ліліпутійці зосереджуються на своїх особистих інтересах, ігнорують потреби своїх громадян та інших народів, і роблять усе можливе, щоб збільшити свою власну потужність і багатство, навіть якщо це шкодить іншим.

Ці критики, виражені через алегорію Ліліпутії, показують Свіфтом некритичне ставлення до влади, корумпованість політичного устрою та неетичні норми поведінки, що шкодить суспільству як цілому.

Answer 2

Автор, Джонатан Свіфт, в своєму творі "Путешествия Гулливера" критикує негативні риси державного устрою в країні Ліліпутія з численних аспектів. Цей уявний народ, дрібний у розмірі, може слугувати алегорією для критики того чи іншого реального суспільства чи держави.

1. Бюрократія та абсурдність законів: У Ліліпутії закони регулюють найдрібніші аспекти життя, від того, як розбивати яйця до того, з якою ногою спочивати вдома. Така докучлива бюрократія і абсурдність законів вказують на перенасиченість державної влади і відсутність розуміння і гнучкості у законодавстві.

2. Бюрократична корупція: У Ліліпутії, багато посадовців отримують свої посади не за здібностями або заслугами, а через політичні впливи або корупцію. Ця ситуація вказує на системну проблему корупції та несправедливості в державному устрої.

3. Війни через абсурдні причини: Ліліпуці часто ведуть війни через такі дрібниці, як те, з якого боку розбивати яйце. Це вказує на безглуздя ведення війн і надмірне військове спрямування в державній політиці.

4. Бюрократичні ігри влади: Влада в Ліліпутії відчужена від реальних потреб народу і концентрується на інтригах, інтригах та взаємних боротьбах між чиновниками. Це веде до відсутності ефективного управління та погіршення життя громадян.

5. Відсутність гнучкості та здатності до компромісів: Влада в Ліліпутії демонструє відсутність здатності до компромісів і гнучкості, що призводить до затяжних конфліктів та загострення ситуацій.

Усі ці аспекти критики державного устрою Ліліпутії, відображені в творі Джонатана Свіфта, слугують для нього інструментом для висловлення своєї суспільної та політичної критики, а також для висловлення негативних тенденцій, які можуть існувати в реальних суспільствах і державах.