Question

Провідний мотив лірики Лермонтова

Answer 1

Творчість Михайла Юрійовича Лермонтова зазнала впливу як романтизму, так і реалізму. У цьому його своєрідність. У поетичній спадщині Лермонтова ми бачимо рух від романтизму до реалізму, хоча й у зрілих і в пізніх творах зберігаються романтичні мотиви. Але в усі роки в поезії М. Лермонтов виявляв цікавість до особистості —: неабиякої, шукаючої, вільнолюбної, а тому самотньої, незадоволеної і трагічно нещасливої. Особистості духовно багатої, яка прагне визначити своє місце в сучасному їй світі.

Answer 2

Провідний мотив лірики Михайла Юрійовича Лермонтова — це боротьба душі зі світом навколо себе і пошук справжнього сенсу життя. У творчості Лермонтова цей мотив проявляється через розмірковування над тлом знеможеного, морально й фізично: — Людина живе у світі, де повсюдно панує байдужість, безцільність та походження моральної зневіри. В ліриці Лермонтова це відображається відчуттям безнадії, суму та тяжкості буття. Автор зіткнувся з реальним світом і випереджає сучасний стан людства, його самотність, душевну зневіру. Здатність через тяжкі випробування самотності пройти шлях відложеної зневіреності до самовдосконалення проявляють герої творів старших років його творчості („Муза", „Я памятник себе воздвиг нерукотворный"). — Боротьба із світом, з якою автору доводиться стикатися, відображені в зображенні природи. Природа у творах Лермонтова є особливою й живою, ніяк не може бути об'єктом контролю, вона повсякчас намагається "втекти", виїхати з-під контролю людини. Природа у творах Лермонтова привласнює все в русі, боротьбі, назустріч, це душевна стихія. Відносини між людиною і природою є взаємозумовленими. Лермонтова проймало відчуття свого розчарування в циклі природних змін, що вже нічого не подає черні та зимньої дороги. — У творчості Лермонтова, поруч із мотивом боротьби душі зі світом, також простежується мотив самовідкриття. Автор більш ніж третину своїх підліткових років мешкає у неволі, в душевному мареві помсти, пошуку нового сенсу. Зацікавившись книжками, музикою минулих років, хлопець вперше й тут осмислює своє існування. Ключовим поняттям для цього процесу є впізнання та знання — віра й сила відкриття нового пов’язані зі світовою досконалістю, її грубим фізичним відчуттям, красою, ознаками влади й загальнощонста, страшилища, які видаляються неочекуваною випадковістю. — Втрата дитинства стала тим ударом психіки, що забилася друкованому становищу. Для юнака становить прекрасну увагу образу матері, чий наполегливий голос та лице запам’яталися на все життя. Але прообраз втрачає неймовірний трепет, ніякі образи матері не можуть пов'язуватися Лермонтовим з долею його життя. Загалом, провідний мотив лірики Лермонтова складається з боротьби душі зі світом, зневіри в навколишню дійсність, пошуку справжнього сенсу життя та самовідкриття. У своїх віршах, автор почувається безпорадним та помітливим, але одночасно хоробливим в творі сили, особистою силою мєчі, глибиною своїх переживань, впевнений у правості своїх переконань. Його поезія стала спілкуванням зі світом, вона чарує і сексуально підіймається над іншими формами творового мистецтва.