Question

Допоможіть буль ласка!!!! Написати притчу з інтернету ("Священні книги, біблія і тд) і також тему і ідеюдаю багато балів!!!! ​

Answer 1

Ответ:

Тема: Важливість розуміння та сприйняття послання зі священних книг.

Одного разу в стародавні часи в маленькому селі жили два сусіди, які обидва мали кожен свою священну книгу. Перший сусід мав священну книгу, написану на папері, а другий - на шкірі. Через багато років вони обмінялися книгами, оскільки бажали дізнатися більше про іншу релігію.

Перший сусід почав читати священну книгу, написану на шкірі, і, здавалося, був зненацька обурений. Він вказував на орфографічні помилки та незрозумілі символи, і говорив, що ця книга - незрозуміла і заплутана.

Другий сусід, у свою чергу, взяв книгу, написану на папері, і також виявив незрозумілість у тексті. Він казав, що це безглузда та суперечлива інформація, і він не може зрозуміти, як це може бути священою.

Обидва сусіди сперечалися протягом багатьох днів, обмінючись своїми священними книгами та переконувати один одного, що вони в праві. Однак після деякого часу мудрий старець з села прийшов до них.

Він вислухав їхні сперечання і посміхнувся. Старець сказав: "Священні книги - це надзвичайно цінні, але їх істинна цінність полягає не в словах або матеріалі, з якого вони зроблені. Вони приносять світло та мудрість тим, хто може проникнути в глибину їх послання, незалежно від форми або словесного виразу."

За цими словами сусіди зрозуміли, що справжня мудрість полягає в розумінні та сприйнятті істини, яку можна знайти у будь-якій священній книзі, незалежно від її форми. Вони вибачилися один перед одним та подякували старцю за мудрість.

● Ця притча нагадує нам, що важливо не лише читати слова священних книг, але і розуміти їх глибоке послання і намагатися долучити до життя ті цінності, які вони несуть.

Answer 2

Колись давно, у далекій країні, жив невеликий село, де люди були вкрай розумні та дбайливі. У цьому селі була одна особлива традиція - щороку проводилися змагання знань, де учасники повинні були відповідати на складні запитання, щоб отримати багато балів.

У цьому році, змагання знань вирішили провести на тему священних книг. Учасникам довелося вивчати різні релігійні тексті, включаючи Біблію, Коран та Багавад-гіту. Кожен учасник був зобов'язаний дати відповідь на п'ять запитань з кожної книги.

Саме в цей час в селі жив один хлопчик на ім'я Артур. Артур був дуже розумним та допитливим хлопчиком, але він не мав можливості вчитися з цих священних книг. Він не знаходив відповідей на запитання, які йому задавали його товариші.

Але Артур не здалися. Він зрозумів, що ключ до відповідей не тільки в самій книзі, але і в людському розумі та досвіді. Він почав говорити зі старими мудрецями в селі, слухав їхні розповіді та збирав дрібні фрагменти знань.

Прийшла довгоочікувана дата змагань знань. Усі учасники були готові, але Артур виглядав трохи нервовим. Коли його запитали, чому він не вивчав священні книги, Артур почав розповідати про свої зустрічі з мудрецями та те, що він зрозумів з їхніх розповідей.

Всі здивувалися та подивилися на Артура з захопленням. Він відповів на всі запитання, використовуючи свої зібрані знання та розум. Його відповіді були повні мудрості та глибокого розуміння.

Артур здобув перше місце на змаганнях знань, отримавши багато балів. Усі зрозуміли, що знання не обмежуються лише однією книгою, але можуть бути здобуті через розмову, дослідження та роздуми.

Ця притча нагадує нам, що знання можна знайти в найнеочікуваніших місцях. Вивчаймо, досліджуймо та розмовляймо з іншими, аби збагатити наш розум та розширити світогляд. Не обмежуймося одним джерелом знань, але відкриваймося на нові ідеї та перспективи.