Question

Написати твір про Сліпого Музиканта на одну з цих тем. Терміново!!! 1) тема мистецтва у повісті В.Короленка "сліпий музикант" 2)Українська тема в повісті В.Кортленка "Сліпий музикант" 3) Петро Поповський і Евеліна Історія кохання

Answer 1

Ответ:

Талановитий автор гуманістичного напряму в літературі В. Г. Короленко у творі «Сліпий музикант» розповів історію обдарованого хлопчика, який був сліпим від народження. У цьому творі автор розкриває таку тему, як роль мистецтва в житті людини.

Петрусь народився в негоду, що стало символом прийдешнього нещастя. Хлопчик був абсолютно здоровий, от тільки з народження доля позбавила його можливості бачити фарби цього світу і бачити його безпосередньо. Його виховували мати і дядько. Вони виступили синонімами ніжності, чуйності, з одного боку, і мужності, сили і духу, з іншого. Вони завжди були поруч, дозволяли хлопчикові адаптуватися до світу, який його, як каліку тільки відштовхував.

Петрусю доводилося складніше інших дітей, адже він не бачив. Але дитяча душа хлопчика почала тремтіти, коли на п’ятому році життя його вибрала музика. Саме так.

Музика виступає у книзі ще одним героєм і ангелом охоронцем незвичайного хлопчика. Захоплення музикою відкрило для дитини небувалі фарби існуючого світу, світ емоцій, котрий він розумів на універсальній мові.

Звуки давали Петрусю всю палітру почуттів і їх переливів.

Саме професійні заняття фортепіано, гри на дудці дозволили хлопчикові, який не бачив від народження, відчути всю повноту життя, знайти подругу, побудувати сім’ю і відчувати себе повноцінною людиною.

Петрусь пройшов ряд вікових криз, впоратися з якими йому допомогли близькі та сусідська дівчинка Евеліна. Музика ж дозволила герою реалізувати себе як особистість, відчути впевненість і дало усвідомлення, що він такий же повноцінний член суспільства, як і всі інші.

Answer 2

Сліпий Музикант: Витоки Українського Мистецтва

У тихих закутках українського села, де час спливає повільніше, ніж десь на світі, жив Сліпий Музикант. Він був тим, хто навчив це село любити музику, навіть не дивлячись на світ навколо.

Село було маленьким і забутим, але завдяки музиці Сліпого Музиканта, воно стало казковим місцем. Його мелодії сповіщали про сонце, про дощ, про радість і горе. Вони були як віконечко до душі кожного мешканця села.

Та не лише своїми мелодіями він дарував селу частинку культури і мистецтва. Він розповідав про те, як колись жили наші предки, про героїчні подвиги українських козаків. Його спів був як звучання давніх легенд, і село відчувало своє коріння ще глибше.

Але Сліпий Музикант сам ніколи не бачив Україну, її поля і гори. Він завжди був сліпим з народження, і це було його найбільшою бідою. Однак, він не втрачав надії і думав, що музика веде його до Батьківщини.

І ось, одного весня, коли село розцвітало в справжній красі, Сліпий Музикант відчув, що час прийшов. Він взяв свій старенький бандурку і вирушив у подорож до Києва, міста, про яке він чув багато.

По дорозі він грав і співав для людей, які зустрічали його шлях. Його музика стала мостику між селом і великим світом. Кожен, хто чув його мелодії, відчував душу України, навіть якщо ніколи туди не їздив.

І ось, коли він дістався Києва, великого міста з високими будівлями і шумом містського життя, він почав грати на одному з центральних майданів. Його музика вразила кожного, хто минав поруч.

Але він не шукав слави або багатств, він шукав відповідь на своє питання: "Як виглядає Україна?". І тоді, коли він стояв на майдані, він почув відповідь у спільному співі сотень людей, які відгукнулися на його музику. Він почув Україну в їхніх голосах, в їхньому обіймі.

Сліпий Музикант познайомився з багатьма новими друзями, які відвели його до різних куточків України. І він зрозумів, що Україна - це не тільки краєвиди і природа, але і душа, яка живе в серці кожного українця. Він був щасливий, що відкрив цей світ для себе, навіть якщо це було через музику.

Сліпий Музикант повернувся до свого села, але тепер він не був тільки сліпим музикантом. Він став посередником між селом і світом, між минулим і сучасністю, між серцем і музикою. Він підніс своє село і усю Україну на новий рівень культури і мистецтва.

Так завершився той час, коли село було забутим і відокремленим від світу. Сліпий Музикант показав, що музика може об'єднувати народ, навіть якщо ти не бачиш світ навколо. Він став символом того, що ніщо не зупиняє справжнього мистецтва і культури від того, щоб долати відстані та час.

Отже, історія Сліпого Музиканта - це історія не тільки про мистецтво та Україну, але і про найважливіше - про те, як музика може змінювати світ і з'єднувати серця.