Question

напиши гумористичне есе чи оповідання про випадок зі шкільного життя;( чтобы ето были предметы из 6класа)​

Answer 1

Ответ:

Одного разу, в шостому класі, ми мали урок біології і вивчали про травоїдних тварин. На початку уроку наша вчителька запитала у класу, які тварини є травоїдними. Більшість з нас відповіли, що це кінь, корова, олень і т.д.

Але один хлопець, Денні, підняв руку і відповів: "Миші є травоїдними". Вчителька здивувалася і запитала, чому він так вважає. Денні почав пояснювати, що колись його бабуся розповіла, що миші їдять зерно, яке також є рослинним продуктом.

Клас розійшовся на перерву, але всім було цікаво, що скаже вчителька. Коли ми повернулися на урок, вчителька розповіла про те, що Денні вніс цікаву думку, але миші не є повноцінними травоїдними тваринами.

Тоді Денні підняв руку знову і запитав: "Тоді чому миші в нашій школі їдять лише зерно?".

Усім в класі було смішно, але вчителька спробувала пояснити, що миші можуть їсти іншу їжу, але в школі їм дають зерно як легкодоступний і безпечний вид їжі.

Цей випадок став для нас джерелом гумору і сміху на наступний тиждень. Кожен раз, коли ми зустрічали Денні в коридорі, миші з уроку біології знову і знову ставали темою для жартів і сміху.

Ця історія нагадує нам, що іноді навіть найнезвичайніші речі можуть бути джерелом гумору і що сміх - це добра медицина для нашого настрою і духу.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, ось гумористичне оповідання про веселий випадок зі шкільного життя шостокласника:

"Якось в одній далекій школі, де вчителі гордо розганяли мух на попередніх уроках, сталася подія, яку я запам'ятав назавжди. Це було у 6-му класі, коли ми вивчали географію.

На той день наш вчитель географії, пані Ольга, вирішила дати нам незвичайний урок. Вона вибрала сонячний день, який був ідеальним для навчання на вулиці. Ми всі вийшли на подвір'я школи, де вже стояли партії та дошки для письма.

Пані Ольга почала свій урок із запитання: "Діти, хто знає, де розташована Африка?" Більшість руки не підняли, і якщо чесно, я теж не був впевнений. Вчителька усміхнулася і сказала: "Спробуймо знайти Африку на мапі." Вона вийшла з мапою світу і почала розгортати її на дошці.

Але, схоже, пані Ольга розгорнула карту навпаки, і замість Африки перед нами виявився Антарктичний континент. Ми всі подивились на карту, а потім на вчительку, іздивуванням, яке можна порівняти тільки із ситуацією, коли муха падає в вашу супову тарілку.

Пані Ольга не помітила свою помилку і продовжувала пояснювати про розташування Антарктиди та природні умови цього регіону. Ми всі дивилися один на одного, думаючи, що робити. Потім хтось з класу відважився підняти руку і сказав: "Пані Ольго, це Антарктика, а не Африка."

Пані Ольга спершу не зрозуміла, що ми їй кажемо, але коли до неї дійшло, що вона зробила помилку, вона почала сміятися. Не можна було утримати сміх і у нас, і у неї. Ми всі гарно позабавилися цією ситуацією, і тепер Антарктика для нас завжди асоціюється з географічним приколом пані Ольги.

Ця подія стала легендарною в нашому класі, і ми часто нагадували пані Ользі про її незабутню географічну помилку. Вона завжди з готовністю долучалася до наших смішних спогадів і ставала ще більше улюбленою серед учнів. Тож, навіть у серйозній науці, гумор може знайти своє місце, особливо в шкільному житті."