Question

Написати діалог с Гонтою з твору Т.Шевченка

Answer 1

— Добрий День! Можна вам дати декылька питань?— Добридень! Звісно, давай. Буду дуже радий.— В якому році вийшла ваша перша збірка поезій? Що це було?— Моя перша збірка вийшла в 1840 році. Саме в Петербурзі.Це був Кобзар.— А у вас є сестра? — Так, Катерина і брат Микита.— Мені з вами було приємно спілкуватися. Дуже вам дякую!— Я теж радий. Звертайтесь.— Допобачення!— До зустрічі!

Answer 2

Діалог з Гонтой, персонажем твору Тараса Шевченка "Кобзар", може проходити таким чином:

Гонта: (заспівує між рядками)

"Тече вода з-під явора, Чи не жаль тобі, дівчино, Що твоя стара мати Не дала тобі козачина?"

Кобзар: (приходить біля Гонти) Ей, Гонто, брате! Знову співаєш свої чарівні пісні?

Гонта: (притупивши пісню) О, Кобзарю! Ти знову з'явився у наших краях. Щиро радий тобі!

Кобзар: Радий і я повернутися до землі, де розуміють та відчувають мою музику. Тут завжди знайду гідних слухачів.

Гонта: А звідки вже довідуєшся про наші новини? Чи ще більше подорожуєш тепер?

Кобзар: Здогадався, правда? Так, мандрую від села до села, від міста до міста, щоб принести пісню й мудрість нашим людям.

Гонта: А ти ж вже старий, Кобзарю! Чи не втомлюєшся такими подорожами?

Кобзар: Справді, літа летять швидко, але моя душа молода, як завжди. Музика та поезія живуть у серці назавжди.

Гонта: (задумливо) Але ж життя в нашому краї таке важке. Нащо ж ти приходиш сюди зі своїми піснями? Хіба не бачиш, що біда в нас – то звичайна річ?

Кобзар: Бачу, брате, бачу. Та саме тому я приходжу. Моя музика має силу зцілити душі, підбадьорити засмучених, надихнути на боротьбу за свободу та гідність.

Гонта: І правда, багато хто згадує твої пісні, коли наша доля важка. Може, ти й правий, Кобзарю. Твої слова дають надію.

Кобзар: Так, Гонто, ніколи не втрачай надії. І навіть у найтемніші часи, коли здається, що все пропало, у нас завжди є міцна воля і віра у краще майбутнє.

Гонта: Слухаючи тебе, починаю вірити, що наш народ стоїть на межі змін, що прийде світле завтра.

Кобзар: Правильно, Гонто! Нам потрібно разом об'єднатися і боротися за свої права та свободу. А поки що, давай заспіваємо разом, аби наше серце забуло горе й біль.

(Кобзар та Гонта починають співати пісню про волю і надію, і слова їхньої пісні несуться далеко над полями та лісами, даруючи людям тепло та натхнення у серця).