Question

Твір з української літератури на тему "ідеал людини в творчості Лесі Українки за драмою-феєрією "лісова пісня" "

Answer 1

Поетична творчість Лесі Українки стала своєрідним висвітленням гідного начала в людині, її прагнення до боротьби проти жорстокості та свавілля можновладців. Наче кинуті в збайдужілі серця учасників цієї боротьбі іскри вогнища Прометея, її вірші запалювали серед людей вогонь нескореності долі, допомагали знайти єдиний вірний шлях в майбутнє, який приведе до кращого, вільного та незалежного життя.

Безсмертна творча спадщина Лесі Українки стала неоціненним внеском не тільки в українську літературу, а й культуру усього прогресивного людства. В українській поезії вона стала продовжувачкою, а точніше, спадкоємницею українського генія Т . Шевченка та вогненної поезії І. Франка. Ще один відомий митець української літератури М. Рильський вважав Лесю Українку «не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів».

Перші кроки талановитої української письменниці у чарівний світ літератури були схожі на весняне пробудження природи після довгого зимового сну. Вже в перших своїх поетичних збірках вона шукала свій естетичний ідеал. Яким повинен бути справжній митець, що він винен принести людям, яке слово винен зронити? Вже тоді у рядках її віршів з’явилися і «безжалісні мечі», і «вогнисті блискавки», і багато інших, не менш яскравих порівнянь поетичних творів зі справжньою зброєю, потрібною у боротьбі проти поневолювачів українського народу. Леся Українка щиро вболівала через те, що не має можливості і сама зі зброєю в руках примкнути до лав борців за краще майбутнє рідної землі. Мабуть, тому увесь вогонь своєї душі вона вклала в слово – єдину доступну їй зброю:

«Тільки життя – за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора».

Участь у визвольній боротьбі письменниця вбачала у служінні рідному народові через власний внесок у розвиток української літератури і культури. Вона була впевнена, що поет, у першу чергу, повинен бути лицарем та захисником скривджених і поневолених. Наприклад, у своїй поемі «Давня казка» Леся Українка каже:

«Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіти кайдани!»

Коли знайомишся з поетичної творчістю Лесі Українки, стає зрозумілим, що свій ідеал письменниця створювала на основі власних філософських поглядів та політичних переконань. Звідси її розуміння того, що справжня поезія – це велика сила, яка здатна допомогти знедоленим у боротьбі проти тиранії, здатна допомогти людині визначитися у вирі історичних шляхів та переплетінь доль. Своїм обов’язком Леся Українка вбачала «сіяти квіти на морозі» і доти поливати їх гіркими сльозами, доки не розтане лід зла і гніту, доки не зійдуть квіти щастя. Вона усе своє життя підіймала «на гору круту крем’яну» важкий камінь і робила це з усмішкою на вустах, усе життя шукала «зірку провідну, ясну владарку темних ночей», яка б освітила шлях українського народу до щастя. Вона була упевнена, що справжній митець повинен у будь-яких обставинах разом із народом переживати і страждання, і сум, і радість.

Answer 2

У творчості Лесі Українки, видатної української поетеси і драматурга, ідеал людини осягає свою найбільш виразну і кольорову втілення у її драматичній поемі-феєрії "Лісова пісня". Це непересічна творча втіха, яка розкриває перед читачем не тільки красу української природи, але й прекрасні якості людської душі, такі як любов, відвага, самопожертва, мудрість і готовність до жертви заради ідеалів.

У цій драмі важливу роль відіграють герої - княгиня Ліра та лісовий дух Мавка. Їх образи створені з непересічною майстерністю та мають глибокий символічний зміст. Княгиня Ліра представляє духовну велич, благородство і самопожертву. Вона обожнює природу, мистецтво та людей, і готова зробити все можливе, щоб врятувати свого народу від несправедливості. Мавка ж, на відміну від неї, перевтілена природа, вона - дух лісу, втілена краса, непередбачуваність та вільнодумство.

Ліра і Мавка зустрічаються в лісовому гаю, і між ними виникає дружба. Ця зустріч символізує злиття людської душі з природою, з'єднання раціонального і інтуїтивного, благородства і простоти. Ліра бачить у Мавці ідеал краси і свободи, а Мавка у Ліри - ідеал людяності і гідності. Обидві вони доповнюють одна одну, забезпечуючи баланс між людством і природою.

Проте конфлікт виникає, коли Князь Всеволод появляється в гаю і закохується в Мавку. Це приводить до протистояння ідеалів. Всеволод символізує владу, матеріальний світ і віддаленість від природи. Він хоче підкорити Мавку і володарювати над нею, проте вона не піддається його спокусам, бо знає, що це означає зречення себе.

Ця драма-феєрія уособлює важливу філософську думку: дотримання гармонії з природою і самопожертва для вищих ідеалів має переважати матеріальні амбіції і владу. Ліра готова жертвувати своїм щастям, а Мавка - своєю свободою, для збереження гармонії між світом людей і природою.

Поема "Лісова пісня" Лесі Українки стала втіленням ідеалів гуманізму, любові до природи та вірності власним переконанням. Вона закликає людину знаходити себе у співвідношенні з навколишнім світом, не загубитися в матеріалізмі і дотримуватися гуманістичних ідеалів. Ліра і Мавка - це не просто персонажі, вони стають символами мудрості та високої духовності, які втілюють гідність людини і гармонію з природою.