Question

Написати есе «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим…».За поезіями Т. Шевченка​

Answer 1

Ответ:

Для Т.Г. Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрі, Ярини, Марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.

Один з перших жіночих образів у Шевченка — це Катерина з одноіменної поеми. Її прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так і не звела Тараса. Перші героїні Т.Г. Шевченка — нещасні, сплюндровані жінки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лілею" — це все жінки без щастя і долі. Правда, серед них пізніше з'явиться і бунтарка, яка підпалить панський маєток і помститься за свою ганьбу. Але таких було мало. Більшість дівчат Шевченкового часу ставали жертвами поміщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його творів: "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" — не випадкові: саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Кожна жінка-жертва для поета рідна: "моя се мати і сестра, моя се відьма, щоб ви знали..."

Шевченкові поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.

Мені особливо імпонує образ Ганни із поеми "Наймичка". Її життя заради сина, повністю принесене в жертву, — це материнський подвиг. Лише перед самою смертю вона розкриває синові правду.

Ще одна із сторінок шевченківських віршів — це удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати.

Великий Кобзар писав і жартівливі поезії (на жаль, їх дуже мало) про веселу життєрадісну українську жінку, наприклад, "Утоптала стежечку".

Шевченкові героїні вміють не тільки терпіти страждання, а й мститися своїм поневолювачам: Оксана, божеволіючи, підпалює палати свого кривдника; Марина вбиває ножем пана, який знівечив її молодість; відьма горить гнівом, ненавистю до розпусника-пана.

Тарас Григорович бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, але не прощає аморальності й жорстокості.

Объяснение:

Answer 2

Тарас Шевченко – неперевершений майстер слова, глибокий філософ і великий гуманіст української літератури. Його твори пронизані глибокими емоціями, високою моральністю та патріотизмом. Однією з найніжніших тем Шевченкового творчості є материнство, яке він оспівував у своїх віршах з особливою теплотою та почуттям.

"Нічого кращого немає, як та мати молодая зі своїм дитяточком малим…" – це відома репліка з поезії "Мені тринадцятий минало", яка ідеально втілює поетичний погляд Тараса Шевченка на материнство. Ці слова несуть у собі надзвичайну глибину значення та емоційну силу. У цьому фразеологізмі поєднується ніжність, турбота та безмежне кохання матері до свого дитинчатка.

Материнство було однією з тих тем, що цікавили Тараса Шевченка протягом усього його творчого шляху. У багатьох віршах він змальовував картини материнської ніжності та відданості, які символізували найвищу форму безкорисливого кохання. Поет дивився на материнство як на світлу, незайману пристань, де дитина знаходить тепло, захист і розуміння.

У вірші "Мені тринадцятий минало" Шевченко зафіксував дитячі спогади про свою матір – сільську працівницю, яка гартувала його душу глибокою любов'ю та виховувала в ньому доброту, співчуття та віру в краще майбутнє. Материнство у цьому вірші стає символом безмежної ніжності та піклування, відданості та сміливості, які відображають глибокі людські цінності.

Тарас Шевченко вдало змалював портрет матері, яка віддано та самозабутньо віддає своє серце та душу своєму дитинчатку. Його слова "Нічого кращого немає, як та мати молодая зі своїм дитяточком малим…" стали заповітною нотою, яка викликає емоції і співчуття у кожному, хто читає ці рядки.

У своїх віршах Тарас Шевченко віддавав належне значення ролі матері в житті людини та вихованню майбутніх поколінь. Він підкреслював, що материнське кохання – це найвищий прояв безкорисливої людяності, яке веде до виховання сильних та моральних особистостей.

Закінчуючи, можна сказати, що вислови Тараса Шевченка про материнство відображають глибоку істину: немає нічого кращого, ніж мати, яка кохає та піклується про своє дитя. Ці слова стали вічно актуальними, адже материнське кохання – це те найцінніше, що може існувати в цьому світі.