Question

Зарубежная литература назвіть етапи німецького романтизму і визначити місце Г.Гейне в літературному процесі Німеччини того часу​

Answer 1

1 етап - ранній з 1795 до 1805 рр. У цей період була розроблена естетична теорія німецького романтизму 

2 етап - гейдельбергський - з 1806 до 1815 рр

3 етап - пізній романтизм - з 1815 до 1848 р

Гете

Був водночас і поетом романтики, і її підкорювачем. Він зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів, підніс жанр фейлетонів та подорожніх розповідей до рівня мистецтва, та надав німецькій мові, не притаманну їй до цього стилістичну легкість та елегантність. Гейне вважають останнім поетом «романтичної епохи» і одночасно її очільником. Будучи критиком, політичним журналістом, есеїстом, сатириком та полеміком, він був об'єктом захоплень та негативного ставлення. Гейне належить до німецькомовних поетів, твори 

Answer 2

Німецький романтизм — це літературний рух, що розквітав у першій половині XIX століття. Він відображав загальний дух того часу, спрямований на вивчення емоцій, індивідуальності, природи та місця людини в світі. Цей рух можна поділити на кілька етапів:

1. Ранній романтизм (кінець 18 ст. - початок 19 ст.): У цей період романтики прагнули пізнати природу, заглибитися у внутрішній світ людини, відчути її душевні стани та емоції. Тут розвивалися ідеї поетів-містиків, таких як Нойваліс і Шлегель.

2. Високий романтизм (перша половина 19 ст.): На цьому етапі романтизм вже набуває більш конкретних форм. Твори цього періоду відображають емоційні стани, глибоке прагнення до відкриття світу та внутрішнього «Я». Це період творчості таких письменників, як Гете та Шиллер.

3. Пізній романтизм (друга половина 19 ст.): На цьому етапі романтизм більше спрямовується на соціальні та політичні проблеми. Відбувається зближення з реалізмом. Відомі представники — Генріх Гейне та Е.Т.А. Гофман.

Генріх Гейне (1797–1856) був німецьким поетом, прозаїком та публіцистом. Він входить у покоління пізніх романтиків. Його творчість охоплює різні жанри: вірші, романи, оповідання, есе. Гейне був відомий своєю віршованою збіркою "Книга пісень" (1827), яка містила ліричні поезії різних настроїв — від легкості до меланхолії.

Його місце в літературному процесі Німеччини того часу полягає в тому, що він був важливим ланкою між романтизмом і реалізмом. У своїх творах Гейне об'єднав елементи лірики, сатири, соціальної критики та глибокого реалізму. Він досліджував проблеми соціальної нерівності, політичної репресії та національної ідентичності. Його гострий соціальний погляд та вміння виразно висловлювати свої думки зробили його творчість важливою частиною німецької літератури XIX століття.