Question

Твір-роздум по рубаї "за недотепу ситий голодного вважає,бо на чуже страждання в нас відгуку немає"терміново,будь ласка​

Answer 1

Нерідко люди стикаються з нерозумінням один одного через різний досвід, пройдений шлях та відмінні випробування. Ми можемо знецінювати чужі негаразди лише тому, що особисто нам такий стан не близький. Але наскільки ж це прийнятно та безкарно?

У суспільстві нас оточують люди, які завжди чимось вирізняються серед інших - усі ми маємо свої унікальні риси. Та при спілкуванні з рештою, ми автоматично оцінюємо, які особливості нам знайомі, а які неможливо назвати своїми. Все одно у кожному представнику соціуму, з яким ми знаходимося в контакті, підсвідомо прагнемо побачити своє відображення. Кожна людина для нас - це дзеркало, дивлячись у яке ми розпізнаємо правду та хибу про себе, власні неповторні риси. У кожному співбесіднику ми шукаємо себе - справжнього чи несправжнього. Своє "Я". Саме тому так важливо пам'ятати, коли назріває бажання засудити чи покепкувати з когось, що в будь-якій людині ми бачимо власну постать. Як би ми поставились до себе, якщо самі б реально опинитися на чужому місці? Щоб почути чуже страждання, спершу треба його прийняти та уявити, що воно - тільки наше. Ототожнити себе з тим, хто потребує співчуття й допомоги, не ділячи біль на "свій" та "чужий", так як усі ми взаємозалежні. Адже врешті-решт через стосунки з людьми ми приходимо до себе і цілком можемо стати тими, з ким одного разу зустрілися, не відгукнувшись на його, а тобто спільне, горе.

Отже, на мій погляд, висловлюючись метафорично, якщо ситий вважає недотепою голодного, він губить зв'язок з істинним собою. Забуває про те, що насправді підштовхнуло його на бажання насититися. Хіба не те саме засуджене почуття голоду?

Answer 2

"За недотепу ситий голодного вважає, бо на чуже страждання в нас відгуку немає."

Ця рубаї відомого перського поета Омара Хайяма запитливо розглядає психологію та моральність суспільства. Він підкреслює, що багаті, які не зазнають голоду та страждань, нерідко не розуміють горя бідних і не відчувають справжнього співчуття до їхньої скрути. Це може бути через недотепність, бездоглядність або просто байдужість.

Цей рядок висвітлює важливий аспект глибокого відсутності розуміння між соціальними класами та окремими індивідами в суспільстві. Багаті не можуть співчувати голоду та стражданням бідних, оскільки вони не пережили це на власній шкірі. Відсутність співчуття і розуміння може призвести до подальшого зростання різниці між багатими і бідними, а також до соціальної нерівності та конфліктів.

Щоб змінити цю ситуацію, суспільство повинно намагатися розвивати співчуття, емпатію і розуміння між класами. Багаті мають бути уважнішими до потреб бідних та вживати заходи для поліпшення якості життя менш забезпечених членів суспільства. Тільки так можна створити більш справедливе та гуманне суспільство, де ніхто не буде страждати від голоду та бідності через недостатнє розуміння та бездоглядність інших.