Question

Рецензію на твір пігмаліон. даю 100 балів

Answer 1

Відповідь:Это, наверное, одна из немногих пьес, которые мне по-настоящему понравились и которую совсем не хотелось забросить куда подальше где-то на середине истории. Обычно мне очень неудобно читать драматические произведения, но сюжет этого не мог оставить меня равнодушной.

Профессор Гигинс хочет научить цветочницу Элизу правильному произношению и потом выдать ее за герцогиню. Но проблема заключается в том, что можно научить человека правильно говорить, но невозможно контролировать, что именно она скажет. Поэтому диалоги в пьесе просто невероятные и очень смешные.

Элиза - милая, доверчивая и слабая девушка, которая смогла изменить свою жизнь. Хотя, как по мне, у нее это получилось как-то случайно, а не по продуманному плану. Элиза - очень приятный персонаж. А вот Гигинс раздражал меня на протяжении всей истории. Он настолько неприятный человек, что даже родная мать попросила его не приходить к ней в те дни, когда у нее собираются гости. Он - профессор, считает себя интеллигентным и воспитанным человеком, но совершенно не умеет нормально общаться с людьми. Да еще и слепой к своим ошибкам. Однако без этого колоритного персонажа пьеса не была бы такой интересной.

Немного оборванным мне показалось окончание. Но в целом впечатления очень положительные.

Пояснення:

Answer 2

"Пігмаліон" - шедевральна п'єса Джорджа Бернарда Шоу, написана в 1912 році. Цей твір став класикою світової літератури і має великий вплив на культуру та суспільство. Його можна оцінити як відмінну адаптацію античного міфу Пігмаліона та Галатеї.

Твір розповідає історію професора Генрі Гіггінса, відомого філолога та фонетика, який бере на себе завдання перетворити дівчину на ім'я Ельза Дулітл з вуличної простолюдинки на вишукану леді, шляхом вдосконалення її мови та етикету. Ця історія порушує питання класової мобільності, мовної ідентичності та жіночого питання, і до сьогоднішнього дня залишається актуальною.

Головна сила "Пігмаліона" полягає в яскравих характерах і глибоких сюжетних поворотах, а також у саркастичному гуморі, що властивий Шоу. Він вдало поєднує соціальну сатиру з розробкою героїв, надаючи їм життєвий розвиток і внутрішні конфлікти. П'єса також висловлює важливий меседж про те, як суспільство оцінює людину за зовнішніми ознаками, і як це може бути негативно вплинути на її самооцінку та спричинити конфлікти.

Дія "Пігмаліона" гостро аналізує суспільний порядок і ставить питання про нашу здатність змінювати свою ідентичність і суспільну позицію. Завдяки різноманітним темам, відмінним героям та цікавій інтризі, "Пігмаліон" заслуговує на високі оцінки та є однією з найкращих творчих праць Бернарда Шоу. Не дивно, що ця п'єса використовується для створення численних адаптацій і продовжує залишати слід у сучасній культурі. Тому я б надав цьому твору 100 балів, оцінюючи його як вагому класичну літературну твір.