Вопрос задан 12.01.2020 в 15:42. Предмет История. Спрашивает Хамицевич Настя.

Яке було міжнародне значення боротьби Давньої Русі з монгольським ярмом?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ненашева Дарья.

Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на території руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміниорди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.

Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У1239 році монголи оволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинськуземлі.

Загарбання Київської Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням.

Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, непідготовленість більшості міст до оборони. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад. Встановлене ординське іго законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності.

Передумови[ред. • ред. код]

На початку 13 століття в центральній Азії відбувалися процеси і явища, яким судилося зіграти величезну і визначальну роль у долях Середньої Азії, Кавказу, Ірану і Східної Європи.

Вони справили помітний вплив на хід світової історії взагалі. На межі XII і XIII століття об'єдналися численні племена монгольських скотарів, що кочували на величезних просторах Сибіру, у Забайкаллі.

Новоутворене об'єднання союзів монгольських племен, майбутню державу, у 1206 очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингісхан.

У історичні джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. З самого початку ця квазі-держава зорієнтувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання не тільки неосяжних, малозаселених просторів Азії, а також і Європи з метою створення світової імперії.

Однією з перших увагу Чингізхана і його оточення привернула Східна Європа. Уже в 1207 році він послав старшого сина Джучі підкорювати племена і народи, що жили на північ від річки Селенга і в долині річки Іртиш (притока Обу). До складу майбутнього «улусу Джучі» були заздалегідь включені й землі Східної Європи, які ще тільки планувалося завоювати.

Перський історик кінця XIII — початку XIV століття Рашид-ад-Дін, який спирався на невідомі нині монгольські й китайські джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингізхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі.

Серед цих областей була і земля «Рус». Спочатку монгольська верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Східну Європу. Основні сили Чингізхана надовго застрягли в Китаї та інших країнах Азії, які вони почали завойовувати.

Завоювання і поневолення Давньої Русі полчищами Батия стало можливим насамперед завдяки багаторазовій чисельній перевазі ворога над руськими дружинами і народним ополченням. Князі діяли розрізнено, не бажали допомагати один одному (великий князь Владимиро-Суздальський Юрій Всеволодич відмовив у допомозі рязанському князеві Юрію Ігоровичу), сперечались за командування об'єднаним військом.

Більшість міст Русі була погано укріплена, фортифікації навіть головних з них: Києва, Чернігова, Владимира на Клязьмізастаріли і не витримали ударів облогової техніки загарбників. Під час штурмів, заволодівши селами безжальні кочовики винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на рабів.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Боротьба Давньої Русі з монгольським ярмом мала велике міжнародне значення. Монгольська імперія під владою Чингісхана та його нащадків завоювала значну частину Східної Європи, включаючи Русь, в XIII столітті. Ця імперія відіграла важливу роль у формуванні політичної, соціальної та культурної ландшафту Русі того часу.

Перш за все, боротьба з монголами створила необхідність для руських князівств об'єднатися проти спільного ворога. Це призвело до формування Московського князівства, яке згодом стало основою для створення Російської імперії. Ця об'єднана сила руських князівств дала можливість протистояти монголам і встановити свою незалежність.

Крім того, боротьба з монголами також вплинула на відносини Русі з іншими країнами. Наприклад, Київська Русь обернулася до Польщі та Угорщини з проханням про допомогу в боротьбі. Це призвело до укладення союзницьких угод, а також до обміну культурними впливами між цими країнами. Також, інші країни Європи були зацікавлені в зупинці монгольської експансії, оскільки вони також стали б потенційними цілями для монголів.

На міжнародному рівні, боротьба з монголами привернула увагу інших держав і націй. Європейські країни та папська курия висловлювали підтримку Русі і закликали до боротьби проти монголів. Навіть у Константинополі, яким володіли латинські крестоносці, виражали співчуття російському народові і закликали до єдності проти спільного ворога.

Таким чином, боротьба Давньої Русі з монгольським ярмом мала велике міжнародне значення. Вона сприяла формуванню Російської імперії, зміцненню внутрішнього єднання українських земель, а також вплинула на відносини Русі з іншими країнами та націями.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос