Question

1.Внутрішня політика Людовіка 18 Карла 10 и Луї Філіпа Орлеанського. 2.Зовнішня політика всіх. Пожалуйста

Answer 1

Политика их была строгой и даже иногда коварной но дня народа были великими деятелями така как захватывали новые земли

Answer 2

1. Внутрішня політика Людовіка XVIII, Карла X і Луї-Філіпа Орлеанського Людовік XVIII був королем Франції з 1814 до 1824 року. Після завершення Наполеоновських війн, він намагався відновити стабільність в країні після тривалого періоду політичних та соціальних змін. Внутрішня політика Людовіка XVIII була спрямована на відновлення монархії та підтримку консервативних цінностей.

Однак, Людовік XVIII зіткнувся з опозицією з боку либералів та революційних груп, які вимагали більшої свободи та демократії. Він провів ряд політичних реформ, таких як видання Хартий Верме (Chartes de Vertmeil), які гарантували певні політичні права та свободи, але не задовольнили всіх груп суспільства.

Після смерті Людовіка XVIII на трон взійшов Карл X, який був його молодшим братом. Карл X спробував відновити абсолютну монархію та скасувати політичні реформи, що були впроваджені під час правління Людовіка XVIII. Це призвело до великого обурення серед населення та спричинило Липневу революцію 1830 року, в результаті якої Карл X був змушений відступити.

Після Липневої революції Луї-Філіп Орлеанський став королем Франції і правив до 1848 року. Він спрямовував свою внутрішню політику на врегулювання соціальних та економічних проблем, що існували в країні, та на забезпечення стабільності. Він сприяв розвитку економіки, особливо індустріалізації, та забезпечив певні політичні реформи, що стосувалися прав трудящих.

2. Зовнішня політика всіх трьох монархів Зовнішня політика Людовіка XVIII, Карла X і Луї-Філіпа Орлеанського була впливовою і визначала стосунки Франції з іншими країнами.

Під час правління Людовіка XVIII Франція стала членом Священного союзу - альянсу деяких європейських країн, який мав на меті зберегти монархію та підтримувати статус-кво після Наполеоновських війн. Франція активно брала участь у дипломатичних переговорах та конференціях, спрямованих на збереження миру та стабільності в Європі.

Після Липневої революції 1830 року Франція змінила свою зовнішню політику. Луї-Філіп Орлеанський був більш обережним у своїх зовнішніх справах та був настроєний на збереження статус-кво та миру в Європі. Він підтримував баланс сил між великими державами та відмовлявся від амбіційних територіальних претензій.

Загалом, внутрішня та зовнішня політика Людовіка XVIII, Карла X і Луї-Філіпа Орлеанського відображали поступову еволюцію влади в Франції, від реставрації монархії після Наполеоновських воєн до більш конституційної та стабільної форми правління під час правління Луї-Філіпа Орлеанського.