Question

Дайте загальну характеристику життю середньовічної людини

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

У середні віки населення залежало від природно-кліматичних умов не менше, ніж у стародавні часи. Особливості природи підказували йому, які житла й поселення треба будувати, яким транспортом ― водним чи сухопутним ― користуватися, які виробляти знаряддя праці. Від ландшафту і клімату залежав розвиток землеробства й тваринництва, міст і торгівлі, навіть характер самої людини (спокійні, стримані жителі північних широт помітно відрізнялися від пристрасних жителів півдня, гірські народи ― від степовиків тощо).

Дуже важливу роль відігравав у житті середньовічної людини ландшафт. Рівнинний спонукав до будівництва сіл, порізаний  змушував людей оселятися невеликими хуторами.

Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт, густа мережа повноводних рік сприяли розвитку мореплавства, рибальства, налагодження торгових зв’язків між країнами. Усю Європу вкривали густі ліси, без яких середньовічна людина була б безпорадною. Ліс забезпечував її деревиною, годував медом диких бджіл, ягодами тощо.

Населення Європи своїм господарюванням поволі змінювало довкілля, причому не завжди на краще.

У середні віки Європу населяли греки, романські народності, кельти, фракійці, германці, балти, слов’яни, угро-фіни, а також азіатські та африканські меншини (араби, євреї тощо). У V–XI ст. племена і народності Європи дуже перемішалися між собою. Знало європейське середньовіччя й переселення цілих народів. Такі переселення називаються міграціями, або міграційними рухами.

Склад і кількість населення в Європі змінювалися також через страшні епідемії, майже безперервні війни та часті голодомори. Найстрашнішою хворобою залишалася чума ― «чорна смерть», яка вразила Європу в 1347–1349 р. і викосила в окремих країнах від чверті до половини населення.

Наприкінці ХІ ст. населення середньовічної Європи вперше розпочало колонізацію ― заселення й освоєння нових земель, що підштовхувалося загрозою голоду. Люди вирубували ліси, освоювали болота і перетворювали їх на родючі поля. Сеньйори розуміли, що освоєння нових земель зумовить приріст населення, тому вони заохочували селян до обробітку цілинних земель, звільняючи їх на певний термін від податків і повинностей.

Внутрішня колонізація в Європі в ХІ–ХІІІ ст. мала великі позитивні наслідки. За кілька століть наполегливої праці на місці Європи лісів поступово виникла нова Європа полів.

Answer 2

Середньовічний період, який охоплював зблизька 1000 років, був відомий своєю унікальною соціальною, політичною та культурною структурою. Життя середньовічної людини значно відрізнялося від життя людей у сучасному світі. Ось загальна характеристика життя середньовічної людини:

1. Соціальна структура: Середньовічне суспільство було організоване за системою становищ. Найвищими станами були дворянство та духовенство, які мали привілеї та владу. Нижче за соціальним статусом були міщани та селяни, які були в основному безправними та залежали від дворянства.

2. Релігія: Релігія, зокрема християнство, мала великий вплив на життя середньовічних людей. Церква була центром життя та надавала підтримку віруючим. Люди регулярно ходили до церкви, виконували релігійні обряди та підкорялися церковному законодавству.

3. Сільське господарство: Більшість середньовічних людей жили в сільській місцевості та займалися сільським господарством. Земля була найціннішим ресурсом, і селяни віддали свою працю та врожай своїм феодалам в обмін на захист та захист від ворогів.

4. Життя в містах: Великі міста середньовічної Європи були центрами торгівлі та ремесла. Міщани займалися ремеслами, торговлею та іншими видами бізнесу. Вони були членами міських гільдій, які регулювали та контролювали їх діяльність.

5. Війни та конфлікти: Середньовічний період був відомий численними війнами та конфліктами. Воїни і рицарі грали важливу роль у цих конфліктах, захищаючи своїх володарів та землі.

6. Обмеженість знань: Більшість середньовічних людей були неграмотними, знання були доступні лише обмеженому колу людей, зокрема духовенству та дворянству. Інформацію передавали усно, а книги були рідкісними та дорогими.

7. Медицина та гігієна: Медицина та гігієна були примітивними та обмеженими. Лікарі використовували трави та традиційні методи лікування, але багато хвороб були невиліковними.

Загалом, життя середньовічної людини було визначене соціальною нерівністю, релігією, сільським господарством, торгівлею та конфліктами. Хоча цей період був важким і безпосереднім, він також відіграв важливу роль у формуванні сучасного світу.