Question

Практична робота: «Утвердження принципів громадянського рівноправ'я: від <<Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона», «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. 1. Люди народжуються і залишаються вільними й рівними у правах: суспільні відмінності можуть грунтуватися лише на основі загальної користі. 2. Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека і опір гніту. 3. Джерело всього суверенітету бере свій початок в нації, жодна група, жодна особа не може здійснювати владу, яка прямо не витікає з нього. 4. Свобода полягає у праві робити все, що не шкідливим для інших; таким чином, здійснення природних прав кожної людини має лише такі межі, які забезпечують іншим членам суспільства користування такими самими правами; такі межі можуть бути визначені лише законом. 5. Закон може забороняти лише ті дії, які є шкідливими для суспільства. Все, що не заборонено законом, те дозволено, і ніхто не може бути примушений робити те, що законом не передбачено, 6. Закон с вираженням загальної волі, всі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні, повинен бути рівним для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни, як рівні перед ним, однаковою мірою допускаються до всіх державних посад, місць і служб, відповідно до їхніх здібностей і без розрізнення іншого, ніж на основі чеснот і обдарованості 7. Жодна людина не може бути обвинувачена, заарештована або затримана, крім випадків, визначених законом, і відповідно до форм, передбачених ним. Той, хто домагається видання свавільних наказів, сприяє їх виданню, виконує їх, або той, на чию вимогу вони виконуються, повинен бути покараний; але кожний громадянин, викликаний чи затриманий на виконання закону, мусить негайно коритися; він с винним, якщо чинить опір. 8. Закон може встановлювати лише ті покарання, які безумовно і очевидно необхідні, ніхто не може бути покараний інакше, ніж на підставі закону, ухваленого та обнародуваного до вчинення злочину і правомірно застосованого 9. Оскільки кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною, то в разі необхідності застосування арешту будь-яка надмірна суворість для забезпечения охорони особи обвинуваченого повинна суворо каратися законом. 10. Ніхто не може зазнавати утисків через свої переконання, навіть релігійні, якщо їх вираження не порушує громадського порядку, встановленого законом. 11. Вільний обмін думками і переконаннями є одним з найцінніших прав людини. Як наслідок, кожен громадяни може вільно висловлюватись, писати і друкувати, але підлягає відповідальності за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом. 12. Забезпечення прав людини і громадянина передбачає необхідність застосування публічної сили, тому така сила встановлюється для блага усіх, а не в приватних інтересах тих, кому вона довірена 13. Для утримання публічної сили і витрат на управління обов'язковим є загальний податок; він повинен стягуватись однаковою мірою з усіх громадян відповідно до їхніх статків. 14. Громадяни мають право встановлювати самостійно або через своїх представників необхідність державного податку, вільно погоджуватись на його стягнення, наглядати за його використанням визначати його частку, розмір, порядок сплати і тривалість. 15. Суспільство має право вимагати від кожного представника влади звітування про його управлінську діяльність. 16. Усяке суспільство, у якому не забезпечуються гарантії прав або не проведено розподілу влад, не мас конституції взагалі 17. Оскільки власність є священним і непорушним правом, ніхто не може бути позбавлений і інакше, ніж у разі законно встановленої суспільної необхідності і за умови справедливого і попереднього відшкодування. Декларація 1789 р. вплинула на процес реформування «старого режиму» в усьому світі, на повсюдне визнання та захист прав людини і громадянина, набувши всесвітнього звучання, і стала прикладом оновлення та гуманізації суспільних і державних порядків. Декларація і до сьогодні є основою французького конституційного права. Вона підтверджена чинною французькою Конституцією 4 жовтня 1958 р. Усі закони та нормативні акти, які не узгоджувалися із принципами Декларації, було скасовано

Answer 1

Ви навели 14 принципів, які містяться в «Декларації прав людини і громадянина» 1789 року, яка є однією з важливих історичних документів, які формулюють основні права та принципи громадянського рівноправ'я. Ця Декларація була прийнята в ході Французької Революції і має велике історичне значення у розвитку прав і свобод людини в багатьох країнах світу.

Основні принципи, які містяться в цій Декларації, включають:

1. Рівність і свобода: Всі люди народжуються вільними і рівними у правах, і суспільні відмінності можуть існувати лише на користь загальної користі.

2. Природні і невід'ємні права: Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав людини, включаючи свободу, власність, безпеку та опір гніту.

3. Суверенітет нації: Джерело суверенітету перебуває в нації, і влада повинна витікати безпосередньо від народу.

4. Свобода дій: Люди мають право робити все, що не шкодить іншим, і їхні права можуть бути обмежені лише таким чином, якщо це передбачено законом.

5. Обмеження законом: Закон може обмежувати тільки ті дії, які шкідливі для суспільства, і ніхто не може бути примушуваний до вчинків, які не передбачені законом.

6. Участь у створенні закону: Усі громадяни мають право брати участь у створенні законів особисто або через представників.

7. Захист прав обвинуваченого: Ніхто не може бути обвинувачений, заарештований або затриманий, крім випадків, передбачених законом, і відповідно до законних процедур.

8. Право на справедливий суд: Закон може встановлювати тільки обов'язкові покарання, і ніхто не може бути покараний інакше, ніж на підставі закону.

9. Презумпція невинності: Кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною.

10. Свобода вираження: Гарантується свобода обміну думками і переконаннями, але підлягає відповідальності за зловживання цією свободою.

11. Публічна сила: Публічна сила встановлюється для блага всіх громадян.

12. Оподаткування: Для утримання публічної сили і витрат на управління передбачається загальний податок, який має бути стягуваний рівномірно відповідно до статків громадян.

Ці принципи визнаються важливими в сучасному світі для гарантування прав і свобод людини та розвитку громадянського суспільства.