Question

§7. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2 Варіант 1. Гуманістичні ідеї у творах Еразма РоттердамськогоПам’ятка «Як аналізувати текст історичного джерела»:1. Прочитайте текст.2. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладено головну ідею, головний зміст?3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?4. Визначте в тексті історичного джерела:• що важливо?• що потрібно запам’ятати?• про що довідались уперше?• що було незвичним, несподіваним?5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:• це правильно, тому що...• я впевнений(а) у тому, що.• я добре знаю, що.• я думаю інакше, тому що.• я сумніваюся у цьому, тому що.• я не згодний(а) із цим, тому що.Найвідомішій твір Еразма Роттердамського «Похвала Глупоті» - сатира, написана у формі бесіди із читачем. Глупота йде по світу в супроводі своїх супутників - Лінощів, Лестощів, Божевілля, Зажерливості та Непробудного сну. «За допомогою цих вірних союзників, - каже Глупота, - я підпорядковую собі весь рід людський і віддаю накази навіть імператорам». Стріли сатири Еразма цілили насамперед у верхівку суспільства, проте він не щадив і простих людей, серед яких теж траплялося чимало нерозумних. Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства - так званої «республіки вчених».З «Похвали Глупоті» Еразма РоттердамськогоГЛУПОТА ГОВОРИТЬ:Хоч би скільки було слухачів, але тільки-но з'явлюсь перед їхні очі, негайно опановує всіма якась небувала радість, усі раптом стають дуже веселими і вітають мене гучним та щасливим сміхом.Я чиню, нарешті, за відомим народним прислів'ям, яке гласить: «Сам себе хвалить той, кого ніхто не хвалить».З якого боку не поглянь, я найбільше схожа на саму себе. Тому ніхто не в змозі мене приховати, навіть ті, що найбільш ретельно добирають собі личину й титул мудреця.Справедливо кажуть: бути богом - значить допомагати людям. По праву зараховують до сонму богів тих, що навчили людей добувати вино, хліб та інші блага. Чому тоді не називають мене першою серед богів, коли я щедро обдаровую всіх незліченними благами?Війна - основа й джерело всіх славетних подвигів. А тим часом, що може бути безглуздіше за неї (якщо немає для того поважних причин)? Адже війна приносить обом супротивникам більше шкоди, ніж зиску.Тепер про мистецтво. Жадоба слави, і тільки вона, спонукає розум людей вигадувати й множити стільки мистецтв і наук! Скільки клопотів, скільки впертої праці витрачають дурні люди, щоб зажити нікчемної поваги, за яку нічого немає безглуздішого.До найвищої мудрості приходять не інакше, як через Глупоту... Глупота тримається на пристрастях, а мудрість - на розумі. За цими ознаками їх і розрізняють.Найдалі від щастя перебувають ті смертні, які багато мудрують. Отож найщасливіші ті з людей, які найбільше схожі поведінкою й розумом своїм до тварин та їхньої Глупоти і не прагнуть нічого понад міру.Я з великим задоволенням переходжу нині до королів та придворних вельмож, бо вони виявляють до мене прихильність відверто, з прямотою, гідною шляхетних людей. їхнє життя було б найсумнішим і найнещаснішим, якби в них була хоч краплина здорового глузду. Справді-бо, хто став би домагатися влади нещирою клятвою і вбивствами, якби міг попередньо збагнути, яку тяжку ношу звалить собі на плечі, коли стане можновладцем.Подумайте! Чому Еразм вибрав саме вищеназваних супутників Глупоти? Можливо, ви можете додати до них й інших?​

Answer 1

Ответ:Вам пропонується аналізувати текст з твору Еразма Роттердамського "Похвала Глупоті". Ось відповіді на запитання з пам'ятки:

1. **Основна частина тексту**: Головна ідея тексту - похвала Глупоті як важливому аспекту життя та розуму людини.

2. **Історична подія або явище та історичні персонажі**: Текст не звертається до конкретної історичної події чи персонажів. Він висловлює загальну філософську думку.

3. **Важливе у тексті**: Важливою є ідея, що Глупота може мати певний позитивний вплив, навіть якщо це суперечить загальному уявленню про розум.

4. **Запитання до тексту**:

- Чому Еразм Роттердамський вирішив писати текст про похвалу Глупоті?

- З якою метою автор висловлює ідеї про користь Глупоти?

5. **Власне ставлення до тексту**:

- Моя думка полягає в тому, що Еразм Роттердамський використовує сатиру і іронію, щоб провести доктринуальну роздуми про природу розуму та Глупоти. Він намагається показати, що іноді Глупота може мати свої вигоди і функції в суспільстві, а не завжди є негативним аспектом.

Зверніть увагу, що цей текст не має конкретного історичного контексту, і його мета - філософський роздум, а не розповідь про події чи персонажів історії.

Объяснение:

Answer 2

The main idea of the text:

The main idea of the text is the praise of folly or foolishness. The text is a satire written in the form of a dialogue with the reader. Folly travels the world accompanied by her companions, such as Laziness, Flattery, Madness, Greed, and Sleep. Folly claims to have control over all of humanity and even gives orders to emperors. The arrows of Erasmus' satire are aimed primarily at the upper echelons of society, but he does not spare the common people either, as there are many foolish individuals among them as well [[1]].

Historical event or phenomenon mentioned:

The text does not specifically mention a historical event or phenomenon. However, it is important to note that Erasmus' work was written during the Renaissance period, a time of great intellectual and cultural change in Europe. The Renaissance was characterized by a renewed interest in classical learning, humanism, and the questioning of traditional authority. Erasmus himself was a prominent figure in the humanist movement and his work often critiqued the social and religious institutions of his time [[1]].

Important points in the text:

In the text, there are several important points that can be identified:

- The power of folly: Folly claims to have control over all of humanity and even gives orders to emperors [[1]]. - The pursuit of fame and glory: The text criticizes the desire for fame and the efforts people make to gain recognition, even if it is ultimately meaningless [[1]]. - The role of war: Folly questions the purpose and logic of war, suggesting that it brings more harm than benefit to both sides [[1]]. - The pursuit of knowledge and learning: The text criticizes the excessive efforts people make to acquire knowledge and the various arts and sciences, suggesting that true wisdom can only be found through folly [[1]].

Questions to the text:

Here are some questions that can be asked about the text:

- Why does Folly claim to have control over all of humanity? - With what purpose does Folly travel the world accompanied by her companions? - How does Folly differentiate between wisdom and folly? - Why does Folly criticize the pursuit of fame and glory? - What is the role of war according to Folly? - Why does Folly criticize the pursuit of knowledge and learning?

Personal opinion:

In my opinion, the text is a clever and thought-provoking satire that challenges conventional wisdom and societal norms. Erasmus uses humor and irony to critique the follies of human behavior and the pursuit of superficial achievements. While some may argue that folly and foolishness should not be celebrated, I believe that the text serves as a reminder to not take ourselves too seriously and to question the values and priorities of our society. It encourages us to reflect on the true meaning of wisdom and to consider the consequences of our actions.