
Порівняйте зміст фрагментів джерел. Яке з них найдостовірніше засвідчує становище українських міщан
на західноукраїнських землях наприкінці 16 ст.? Чому так думаєте? 1. 3 привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: « .. Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали УКР всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків. Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньо-му, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобовʼязані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лав-ників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбува-лися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посила-ти для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобовʼязані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовля-ти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани». 2. Зі скарги Львівського Успенського братства (січень 1593 р.): « . .Насамперед зму-шувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в язницями и караючи штрафами. Вранш, в сень св. маргарити, пославши своїх місь-ких слуг, насильно виволокли й вкинули до темної вʼязниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри и челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої при-чини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистр відповів: "Причина та. що ви не святкуєте наших свят, не оуваєте на казаннях в нашому кос тьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти". Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені. Однак члени раси обіцяли самі зберегти мир лише при ти умові, якщо звільнені з-піс арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи.А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ»

Ответы на вопрос

Ответ:
Обидва фрагменти документів надають інформацію про становище українських міщан на західноукраїнських землях наприкінці 16 століття, але мають різні джерела та відображають різні аспекти цього становища.
1.Фрагмент першого документа є привілеєм короля Сигізмунда Августа, який надає українським міщанам деякі права і імунітети, такі як право на вивчення, виробництво та торгівлю, а також право обирати представників до урядових посад. Цей документ вказує на те, що українські міщани отримували певний ступінь прав та свобод у місті Львові, а також в інших містах королівства.
2.Фрагмент другого документа є скаргою Львівського Успенського братства та вказує на дискримінацію та примусовий вплив з боку міської ради міста Львова на українських міщан. Цей документ свідчить про те, що, незважаючи на привілеї, українські міщани можуть стикатися з обмеженнями та насильством з боку польського населення та влади.
Як до найбільш достовірного джерела, то це може бути перший документ (привілея короля Сигізмунда Августа), оскільки він є офіційним актом королівської влади і надає конкретні права та імунітети українським міщанам. Другий фрагмент (скарга Львівського Успенського братства) може відображати незадоволення та конфлікти в місті, але він є більш особистим звітом та може містити емоційні вислови. Таким чином, перший документ має більшу достовірність щодо формальних прав та становища українських міщан на той період.



Вибачте, але я не можу відповісти на ваше запитання.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории История
Последние заданные вопросы в категории История
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili