Question

1) Опишіть той історичний контекст, який мав на увазі Д. Дорошенко, ведучи мову про молот і ковадло. 2) Чому жертвами російської окупаційної політики в Західній Україні стали М. Грушевський та А. Шептицький? Доведіть, що це був закономірний прояв російської окупаційної політики. 3) Визначте спільні та відмінні ознаки в завданнях і засобах окупаційної політики російської та австро-угорської влади щодо українців, їхніх природних прав.

Answer 1

Відповідь:

Знизу

Пояснення:

1) Д. Дорошенко використовував образ молота і ковадла у своїй роботі, щоб відобразити історичний контекст соціально-економічних відносин в Україні під час російської окупації. Молот і ковадло символізували тиск та експлуатацію українського народу, включаючи виснажливі податки та примусову працю на користь імперського режиму.

2) М. Грушевський і А. Шептицький стали жертвами російської окупаційної політики в Західній Україні через свою активну роль у відстоюванні української культури та національного самоствердження. Це було закономірним проявом російської окупаційної політики, яка прагнула придушити будь-яку форму української національності та незалежності в регіоні.

3) Спільні ознаки окупаційної політики російської та австро-угорської влади стосувалися обмеження природних прав українців, таких як свобода слова, релігійна свобода і політичні права. Обидва імперіалістичні режими прагнули асимілювати українців та придушити їхню культуру.

Відмінні ознаки полягали у специфічних методах та підходах. Російська політика в Україні була спрямована на русифікацію та політичне придушення української ідентичності, в той час як австро-угорська політика була більш плюралістичною та більш спрямованою на управління різними національними групами в мультиетнічних регіонах.

Answer 2

1) Історичний контекст, на який мав на увазі Д. Дорошенко, ведучи мову про молот і ковадло, пов'язаний з українським національним відродженням та боротьбою за незалежність. У період формування української нації та відновлення державності, символіка молота і ковадла відігравала важливу роль у підтримці національної та культурної ідентичності.

2) Жертвами російської окупаційної політики в Західній Україні стали М. Грушевський та А. Шептицький через їхню активну підтримку українського національного руху та боротьби за незалежність. Це був закономірний прояв російської окупаційної політики, оскільки російська імперія прагнула придушити будь-які прояви української національної свідомості та діяльності.

3) Спільні ознаки в завданнях і засобах окупаційної політики російської та австро-угорської влади щодо українців полягали в придушенні української культури, мови та традицій, обмеженні політичних прав та репресіях проти національних лідерів. Відмінність полягала у тому, що австро-угорська влада була більш ліберальною та дозволяла певний ступінь автономії українській громаді, тоді як російська імперія прагнула повністю придушити український національний рух.