Question

Мог ли Горбачев не идти на уступки Ельцину и другим республиканским лидерам в Ново-Огарево?​

Answer 1

Ответ:

Мог

Объяснение:

Если бы захотел хахахахаххаха

Answer 2

Ответ:

Мог

кочечно

Объяснение:

Потому что

Answer 3

Михаил Горбачев, занимав адресу Президента СССР з 1985 по 1991 рік, керував демократизацією та перебудовою в країні, в результаті чого виникла необхідність взаємодії з лідерами республік для врегулювання ситуації. Таким чином, зазначені уступки були невід'ємною частиною політики Горбачова, яка мала на меті збереження інтегральності СРСР і врегулювання незадоволення в республіках. Єльцин та інші республіканські лідери виступали за більшу самостійність своїх республік, більшу свободу та демократію. Горбачов розумів, що це протирічить силовим структурам, які могли протистояти реформам, та деяким питанням Комуністичної партії Союзу Радянських Соціалістичних Республік (КПРС). Отже, на переговорах в Ново-Огарево Горбачов був змушений йти на уступки вимогам республіканських лідерів для збереження політичної стабільності та уникнення конфлікту. Прикладом таких уступок може бути Особливий статус Криму, який було відновлено після розпаду СРСР у 1991 році, а також Декларація про Державний суверенітет України, яка була прийнята в цей час. Горбачов також довів до кінця питання відтягнення військ з Афганістану, яке було важливим пунктом в переговорах з республіками. Однак, варто зазначити, що незважаючи на уступки Горбачова, розкол у СРСР продовжувався, оскільки певні республіки, зокрема Балтійські, вже прийняли рішення про вийдення з Союзу. На початку 1991 року проголошення незалежності України, Білорусі та Росії ще більше підірвали інтегральність СРСР. Таким чином, Горбачов був у складному положенні, де необхідно було знайти компроміс між республіканськими лідерами та збереженням інтегральності країни. Уступки, зроблені в Ново-Огарево, були частиною стратегії Горбачова, але, на жаль, вони не врятували СРСР від дальшого розпаду.