Question

Як змінювалась англійська політика щодо індії протягом Х|Х ст.?​

Answer 1

Ответ:

Придушивши повстання сипаїв, Велика Британія провела деякі реформи, метою яких було усунення всього того, що викликало найбільше обурення Індійців. У 1858 р. було ліквідовано Ост-Індську компанію. Індія перейшла під владу корони. Генерал-губернатор Індії почав називатися віце-королем. Політику колоніального управління проводила Рада міністрів. У 1876 р. королева Вікторія стала імператрицею Індії.

Після придушення повстання сипаїв у країні англійська влада прийняла закон про постійну оренду. За цим Законом селянин-орендар міг стати власником орендованої землі, якщо міг довести в суді, що саме цей наділ він постійно орендував упродовж не менш як 13 років. Цей закон упорядковував заплутану і складну систему аграрних відносин, створену колонізаторами на основі збереження селянської громади і традиційної державної власності на землю. За законом землевласник - заміндар здавав землю частинами в оренду посередникам. Із них (постійних орендарів) бралася рента за розмірами, встановленими законом. Своєю чергою, постійні орендарі здавали землю селянам у суборенду, беручи плату за неї довільно.

Answer 2

Протягом ХІХ та ХХ століть британська політика щодо Індії зазнала значних змін, відображаючи складний процес колоніальної експансії та руху за незалежність в Індії. Ось деякі ключові моменти цієї еволюції:

ХІХ століття:

1. До 1858 року: Велика Британія встановила прямий контроль над Індією через Британську Східну Індійську Компанію. Це було періодом колоніальної експансії та встановлення британського владарювання над різними регіонами Індії.

2. Після 1858 року: Після Індійського повстання 1857-1858 років (яке британці називали Сипайською революцією) Велика Британія встановила прямий королівський контроль над Індією (Радж).

3. 1885 рік: Заснування Індійського національного конгресу (ІНК), політичної організації, яка стала ключовим центром для руху за незалежність в Індії.

Початок ХХ століття:

1. Індійська реформська програма: Британська влада в Індії впроваджувала ряд реформських заходів, зокрема Морлі-Менто реформи, які дозволяли деяку участь індійців в політичному процесі, але це було обмежено та контрольовано британцями.

2. 1919 рік: Амрітсарський масакр, коли британська армія відкрила вогонь на мирних протестах, сильно підвищив антибританські настрої в Індії.

1947 рік:

1. Незалежність Індії: Після довгих років руху за незалежність, Велика Британія виходить з Індії в 1947 році, розділяючи її на дві незалежні держави - Індію та Пакистан. Цей процес відомий як Розділ Індії (Partition of India).

2. Завершення британської імперії в Індії: Після незалежності Індії британці також втратили інші колонії в Південній та Південно-Східній Азії, що призвело до завершення британської імперії в цьому регіоні.

Ці події відобразжують зміни в британській політиці щодо Індії протягом ХІХ і початку ХХ століть, які ведуть до її незалежності від британської влади.