Question

Характерні рисипроцесу становлення принципів парламентської демократії Нового часу в зазначений час (XIX ст) Характерные черты процесса становления принципов парламентской демократии Нового времени в указанное время (XIX в.)​

Answer 1

Парламентська демократія — форма демократії, при якій уряд призначається депутатами парламенту, на противагу президентському правлінню. У парламентській демократії законодавчий орган влади делегує своїх представників в виконавчі міністерства та здійснює нагляд над ними. У деяких різновидах цієї системи передбачена довічна або передається у спадщину посаду глави держави, чиї повноваження вкрай обмежені і який грає представницьку або церемоніальну роль. Зокрема, парламентська демократія може поєднуватися з парламентарною монархією. У цих випадках глава уряду зазвичай називається прем'єр-міністром. Іншим приватним випадком парламентської демократії є парламентська республіка, де глава держави періодично обирається парламентом, або його функції виконує голова уряду.

Answer 2

Процес становлення принципів парламентської демократії Нового часу (XIX століття) відзначався кількома характерними рисами:

1. Розширення виборчих прав: У XIX столітті багато країн почали поступово розширювати кількість громадян, які мали право голосу на виборах. Поширення виборчих прав сприяло зменшенню впливу обмеженої верстви виборців і підвищило рівень представництва у парламентах.

2. Зростання парламентської активності: Парламенти стали активнішими та більш впливовими в законодавчому процесі. Парламентаризм став важливим механізмом прийняття рішень та контролю за владою.

3. Зміцнення принципу правової держави: Важливим аспектом становлення парламентської демократії було зміцнення принципу правової держави, відповідно до якого закони стали вищою нормою і над ними не могли стояти інтереси окремих осіб чи груп.

4. Розвиток політичних партій: XIX століття відзначилося розширенням та консолідацією політичних партій. Партії стали важливими учасниками політичного процесу, конкуруючи за голоси виборців та представництво у парламентах.

5. Зміцнення парламентської контрольної функції: Парламенти активно почали виконувати роль контролю над владою, включаючи перевірку фінансів, обговорення бюджету, а також аналіз діяльності уряду.

6. Зміна системи влади: В багатьох країнах стало важливим перехід від абсолютної монархії до конституційної монархії або республіки. Це призвело до обмеження влади монархів і підвищення важливості парламентів у процесі управління країною.

7. Розширення свобод і прав громадян: У XIX столітті значно розширилося коло громадян, які мали право на свободу слова, зібрання та інші основні політичні та цивільні свободи.

Ці риси спільно вказують на процес поступового зміцнення парламентської демократії у XIX столітті, коли парламенти стали більш представницькими, активними та важливими установами в політичному житті багатьох країн Нового часу.