Question

Чим можна пояснити що радянська репресивна система знищила або вилучила із громадського життя представників української інтеліґенції незалежно від партійної приналежності навіть тих хто сформувався за радянських умов?​

Answer 1

Ответ:

Від початку радянської влади - це був другий голод. За десять років до того громадянська війна, червоний терор з гаслом "Грабуй награбоване", що супроводжувалися конфіскацією урожаю у селян, викликали продовольчу кризу. Її наслідком стала втрата життя півтора мільйона українців, що померли від голоду та пов'язаних з ним хворобами.

Объяснение:

Незнаю так ли это но думаю что правильно) надеюсь помогла

Answer 2

Ответ:

За підрахунками деяких істориків, 80 мільйонів людей було б в Україні нині, якби не репресії та голодомори за радянської влади. Політичні репресії - розкуркулення, депортації, "зачистки" серед науковців, письменників, церковних діячів, військовиків, - призвели не лише до кількісних втрат, але й вплинули на світогляд нації.

"Найголовніше зараз Україна. Поставити собі за мету перетворити Україну в найкоротший термін у справжню фортецю СРСР; у дійсно зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати", - писав Йосип Сталін у листі до партійного керманича Лазаря Кагановича у серпні 1932 року. Писав тоді, коли в Україні розгортався голод нечуваних масштабів.

Answer 3

Радянська репресивна система знищила або вилучила представників української інтелігенції з громадського життя з кількох причин:

1. Ідеологічна протиріччя: Радянська влада прагнула впровадити радянську ідеологію та позбавити громадське життя будь-яких інших ідеологій, включаючи націоналізм чи інші форми незалежності. Інтелігенція, яка мала схильності до українського націоналізму чи виступала за національну самобутність, була сприймана як загроза для радянської влади та ідеології.

2. Соціальна незалежність: Українська інтелігенція традиційно відігравала важливу роль в українському суспільстві і була центром української культури, освіти та національної самосвідомості. Ця незалежність від радянської влади та її контролю була неприйнятною для комуністичного режиму.

3. Потенційна опозиція: Багато представників української інтелігенції мали освіту і образування, що дозволяло їм аналізувати і критикувати політику радянської влади. Влада боялася їх як можливих лідерів опозиції та руху за права та свободи.

4. Репресивна машина: Радянська система мала потужну репресивну машину, яка використовувала політичні репресії, масові арешти, голодомори та інші методи для придушення будь-якої опозиції. Інтелігенція, яка не підкорялася ідеології комунізму чи не визнавала радянську владу, ставала жертвою цієї системи.

5. Масові репресії: Масові репресії в СРСР та Україні призвели до арештів, депортацій, вбивств та інших форм фізичного вилучення інтелігенції з громадського життя. Ці репресії були спрямовані на всіх, незалежно від їхньої партійної приналежності.

Отже, радянська репресивна система діяла не тільки проти конкретних політичних опонентів, а й проти будь-якої групи або особи, які вважалися потенційною загрозою для ідеології та авторитарної влади комуністичного режиму.