Question

Значення перил до освідченого абсолютизму

Answer 1

Відповідь:

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Пояснення:

Answer 2

Период перед освідченим абсолютизмом в історії Європи відомий як епоха абсолютизму. Освідчений абсолютизм — це форма монархії, де монарх має абсолютну владу і контролює всі аспекти життя своєї держави без обмежень з боку парламенту чи інших інституцій. Освідчений абсолютизм розцвітає у різних країнах в різний час, але він зазвичай відзначається централізацією влади, обмеженням прав і свобод населення та встановленням монополії на владу у руках монарха.

Період перед освідченим абсолютизмом може бути характеризований такими основними рисами:

1. Феодальна система: Багато країн Європи у середньовіччі функціонували на основі феодальної системи, де влада була розділена між різними феодалами і васалами. Монархи не завжди мали абсолютний контроль над своєю державою.

2. Обмежена влада монархів: У багатьох країнах монархи обмежувалиться обов'язками перед феодалами і знімалиться з влади через різні обмеження та конституційні документи, такі як Магна Карта в Англії.

3. Низький рівень централізації: Влада і владні структури були розпорошеними і роздрібненими. Країни були поділені на різні феодальні території, і монархи не завжди мали контроль над цими територіями.

4. Важливу роль відігравала церква: Церква мала значний вплив на суспільство і політику, і її позиція могла обмежувати владу монархів.

Однак з часом різні країни почали рухатися в напрямку централізації влади, абсолютизму і встановлення монархів як єдиних правителів з абсолютною владою. Цей процес почався приблизно в XVI-XVII століттях і відомий як епоха абсолютизму, яка продовжувалася до початку XIX століття в різних країнах. Важливі приклади цього включають Францію за часів Людовика XIV, Іспанію, Австрію та інші. У цей період монархи намагалися зміцнити свою владу, обмежити вплив феодалів і церкви, а також створити централізовану державу.