Question

Назвить причини национально визвольнои боротьби на правобережье в другий половини 18 столиття

Answer 1

Національно-визвольна боротьба на Правобережжі та західноукраїнських землях у середині та другій половині XVIII ст.

Передумови розгортання гайдамацького руху. Правобережні українські землі на початку XVIII ст. були у складі Речі Посполитої. Криваві війни, що без упину точилися тут протягом другої половини XVII ст., спустошили край. Проте королівська влада не бажала втрачати родючі землі, сподіваючись завдяки їм відродити колишню велич Польщі. Польський уряд всіляко заохочував переселенців, звільняючи їх на певний час від податків і панщини. Одначе пільги надавалися на стислі терміни, після чого запроваджувалися старі колоніальні порядки. Основою господарського життя знову залишалася фільварково-панщинна система з примусовою працею та кріпацтвом. Як і колись, до Національно-визвольної війни 1648—1658 pp., зазнавала переслідувань православна церква. При цьому польські можновладці відмовлялися від найменших поступок у визнанні за українцями їхніх прав.

Наступ польської влади на національно-релігійні права українців Правобережжя ставав дедалі брутальнішим. Ще наприкінці XVII ст. було заборонено видавати урядовим установам, насамперед канцеляріям, документи українською мовою. Сейми 1717-го й 1733 pp. позбавили православних права брати участь у сеймових комісіях і трибуналах. Сейм 1717 р. навіть ухвалив закрити всі православні церкви. Православні єпархії силоміць перетворювалися на уніатські. У 1747 р. було видано універсал польського короля, за яким до православних церков, розташованих у королівських маєтках, священик призначався за згодою короля, а в панських — після одержання схвальної грамоти від їхніх власників. У 60-х pp. у Київському й Подільському воєводствах залишалося всього 20(!) православних парафій, і це притому, що в одній Умані в середині XVII ст. за часів Гетьманщини діяло до 40 православних храмів.

Характерно, що зазнавала переслідувань і греко-католицька церква. Так, наприклад, католицьке духівництво вдавалося до спроб наблизити греко-католицький обряд до римо-католицького, греко-католикам накидалася польська мова тощо.

Національно-релігійні утиски супроводжувалися посиленням соціального визиску. На західноукраїнських землях, у Волинському, північно-західних частинах Подільського та Київського воєводств панщина сягала, залежно від розмірів земельної ділянки, від 2 до 6 днів на тиждень із волоки. Зростало магнатське землеволодіння. Та особливо тяжкі умови життя для українського люду складалися в господарствах, що передавалися безпосередніми власниками на правах оренди третім особам: розміри всіх повинностей за таких обставин зростали в кілька разів. Становище ускладнювалося тим, що після ліквідації козацтва в краї не було сили, здатної очолити боротьбу українців за поновлення прав і вільностей. Стихійними борцями за кращу долю українського народу стали гайдамаки.

Answer 2

Во второй половине 18 века на правобережье Украины (Украина правобережна), которая была под властью Российской империи, сформировалась национально-визвольная борьба, направленная против российского господства и за восстановление украинской независимости. Некоторые из причин этой борьбы включали:

1. Потеря автономии: Украина правобережна ранее имела определенную степень автономии под властью Польши. Однако после разделов Польши в конце 18 века Российская империя аннексировала значительную часть украинских земель и уничтожила остатки украинской автономии. Это привело к потере политических, экономических и культурных прав украинского народа.

2. Культурный и языковой угнетение: Правительство Российской империи проводило политику русификации на оккупированных территориях, включая украинские земли. Украинский язык и культура подвергались давлению, что вызывало национальное недовольство и желание сохранить свою идентичность.

3. Противостояние крепостному праву: Крестьянская крепостная система, унаследованная от Польши, оставалась и в период российской аннексии. Крепостные крестьяне на украинских землях страдали от эксплуатации и жестокости со стороны помещиков, что способствовало недовольству населения и протестам.

4. Восстановление украинского национального самосознания: Правобережная Украина имела давнюю историю собственной культуры, языка и национальной идентичности. Среди украинцев возникло стремление вернуть свою независимость и обрести свободу от иностранной оккупации.

5. Влияние национальных лидеров: Некоторые украинские национальные лидеры и интеллектуалы активно поддерживали и организовывали национальное движение. Они призывали к борьбе за свободу и независимость Украины, что стимулировало рост национального самосознания и мобилизацию людей.

6. Социальные неравенства: На украинских землях существовали значительные социальные неравенства между украинскими крестьянами и русскими помещиками, которые являлись основной частью правящего класса. Недовольство среди крестьян приводило к протестам и борьбе за справедливость и равенство.

Эти и другие факторы сыграли роль в формировании и развитии национально-визвольной борьбы на правобережье Украины во второй половине 18 века. Это движение стало одним из важных этапов в истории украинской национальной самобытности и стремления к независимости.